Білінчук Василь Дмитрович

Четвертий син у п'ятидітній сім'ї, молодший брат Білінчука Дмитра — «Хмари» і полівтв'язня, учасника Норільського повстання Білінчука Михайла.

Виростав у національно свідомій родині, батько приятелював з відомим громадським діячем, відомим гуцульським письменником Онуфрієм Манчуком.

У 1941 році сім'ю Білінчуків, окрім найстаршого з братів, Дмитра, який уже був у підпіллі, виселили до Росії в Красноярський край. Разом зі старшим братом Онуфрієм працював у риболовецькій бригаді на Єнісеї. Законфліктувавши, вступив у бійку з бригадиром, а що той більше потерпів, а головне — був «з вільних», потрапив у в'язницю. Врятувало, що не виповнилося ще 18, тому отримав 2 роки за побутовою статтею. На волю вийшов з довідкою, у якій та стаття значилась, тому вдалося 1945 року повернутись у Карпати.

Анна Портяк з роду Хімчак, мати Василя Портяка

На Гуцульщині вже розгорнула боротьбу Українська Повстанська Армія, брат Дмитро був сотенним командиром, псевдо «Хмара». Василь вступив до сотні кулеметником під псевдом «Сибіряк», брав участь у боях, а після переформування сотень у малі підрозділи був у охороні «Хмари», згодом перейшов у СБ, де часто, досконало володіючи російською, виконував спецзавдання.

У 1952 році був захоплений в полон провідник кущової СБ погодився на співпрацю, з його допомогою чекістам вдалося схопити чи знищити ряд повстанців на Жаб'ївщині (тепер Верховинський район). Вивів опергрупу і на «Сибіряка». Полонити його навіть не пробували — мав неймовірну фізичну силу, в оперативних документах чекістів проходив під псевдом «Атлет». Його просто вбили кулеметною чергою з засідки.

На місці загибелі повстанця місцеві жителі встановили хрест.

Син — Василь Портяк — український драматург, письменник, сценарист. Автор сценаріїв до таких відомих фільмів як: «Нескорений», «Вишневі ночі», «Залізна сотня» та ін.