Біологія розвитку

Біологія розвитку — спадкоємиця раніше виниклого в ембріології експериментального напрямку — механіки розвитку — сформувалася до середини 20 ст. на основі ембріології; на стику її з клітинною біологією, генетикою, фізіологією і молекулярною біологією. Успіхи, досягнуті цими дисциплінами, уможливили об'єднання різних підходів і методів для вирішення таких фундаментальних проблем біології розвитку, як способи реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку, молекулярно-генетичні основи диференціювання клітин, тканин і органів, механізми клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму, що розвивається, молекулярні механізми нормального і пухлинного росту й інші. Досягнення біології розвитку відкривають великі перспективи для практики (керування розвитком тварин і рослин, регуляція статі, регуляція чисельності тварин і т. д.).

Основними завданнями біології розвитку є вивчення:

• способів реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку,
• молекулярно-генетичних механізмів диференціації клітин, тканин і органів,
• механізмів клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму,
• молекулярних механізмів нормального й аномального розвитку з метою розроблення ефективних методів керування ростом, розвитком і розмноженням організмів.

Основні напрямки досліджень:

• Біологія розвитку тварин.
• Біологія розвитку рослин.
• Експериментальна ембріологія.
• Молекулярна біологія клітини.
• Генетична регуляція розвитку.
• Молекулярні механізми диференціації.
• Розроблення нових методів біології розвитку.
• Цитологічні основи онтогенезу.

• Бластоциста
• Сигнальні системи клітин
• Ембріологія
• Еволюційна біологія розвитку
• Запліднення

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
• ВАК України. Паспорт спеціальності.