Біомеханіка (Мейєрхольд)

Біомеханіка — театральний термін, введений Всеволодом Мейєрхольдом (1874—1940) для опису системи вправ, спрямованих на розвиток фізичної підготовленості тіла актора до негайного виконання даного йому акторського завдання.

Одним з «винаходів» Всеволода Мейєрхольда, найбільшогореформатора постановочного мистецтва, першого «автора театральної вистави», став особливий акторський тренінг, що отримав назву біомеханіка. Мейєрхольду був необхідний новий актор: що володіє усвідомленням свого місця в багатоскладовій композиції спектаклю і готовий, свідомо користуючись своїм тілом і голосом, відповідально брати участь в творчому процесі. Способом «створення» такого актора стала біомеханіка, яка змінила парадигму акторської роботи.  Створений шляхом експерименту, тренінг не є технікою акторської гри, що підлягає наслідуванню. Це, швидше, сценарій «підготовленого досвіду», який можна актуалізувати, дозволяючи акторові зрозуміти загальні принципи, які керують професією і, дотримуючись їх  створювати композицію власних дій в будь-якому контексті. Така зміна парадигми акторського тренінгу стала значним вкладом в результати  роботи і відкриття таких митців, як Єжи Гротовськи, Еудженіо Барба.

Біомеханіка за Мейєрхольдом — це перш за все «вирощування» актора, методологія виховання, яка розвиває у актора багато навичок, необхідних для сцени: — навичка виразного руху, вміння переходити від напруги до розслаблення, підкорювати дії певному ритму, контролювати баланс, фіксувати ракурси тіла (позиції); — здатність бачити себе зі сторони (внутрішнє дзеркало); — вміння працювати з предметом, взаємодіяти з групою та сценічним простором — змобілізованість всього психофізичного апарату для творчої роботи.

1922 року виставою «Великодушний рогоносець» Кроммелінка Мейєрхольд заявив про конструктивізм та біомеханіку, як засоби виразності нової театральної естетики. Метод біомеханіки, який розробив Мейєрхольд — це система акторських тренінгів, які дозволяють актору природно і достеменно керувати механізмами рухів тіла та циркуляцією енергії. Меєрхольд запропонував не пускати сплески енергії на самоплив, що призводить до нерівної акторської гри, зривам та непередбачуваності, а вдосконалювати навички самоконтролю та підкорювати енергію собі.