Біохакінг
Біохакінг — це процес управління здоров'ям, який включає оптимізацію та мониторинг об'єктивних та суб'єктивних параметрів здоров'я. Використовується для комплексної оптимізації власної фізіології — фізичного, ментального, соціального благополуччя, досягнення високої продуктивності, продовження життя та поліпшення його якості, та для досягнення конкретних персональних цілей — покращення імунітету, якості сну, продуктивності, спортивних результатів, омолодження, креативності, мотивації тощо.
Один з основних принципів біохакінгу — саморозвиток та реалізація біологічного потенціалу людини, завдяки оптимізації звичок та образу мислення.
Термін та методолія
Біо (з давньогрецької) — це життя[1].
Хакер (з англ. Вікіпедії) — це людина, яка знає інформаційні технології та використовує свої технічні знання для досягнення мети або подолання перешкоди в комп’ютеризованих системах нестандартними креативними засобами.
Поняття «біохакінг» означає позитивний «злам [hack]» біології — її оптимізацію та вдосконалення.
Біохакери пропонують оптимізувати здоров'я, беручи за основу термін «здоров'я» визначенний ВООЗ у 1948 році[2]:
“A state of complete physical, mental and social well-being and not merely the absence of disease or infirmity" – "Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів".
Біохакери дивляться на задачу оптимізації здоров'я, продуктивності та подовження твивалості якісного щасливого життя інтегративно та комплексно, крізь різні сфери життя людини — харчування, фізиичну активність, якість сну та інші. Також з біохакінгом часто асоціюється застосування новітніх досягненнь біотехнологій, харчової промисловості, нейробіології, спортивної медицини, інтегративної доказової медицини.
Основні сфери впливу у біохакінгу:
- харчування
- фізична активність
- ментальна активність
- сон
- оточуюче середовище
- біохакінг праці
Історія
Термін «біохакінг» вперше з'явився у 1988 році, разом із зародженням течії «Do-it-yourself biology». Вперше з'явився в наукових виданнях Великобританії[3] та США[4] у 1989-1990 роках.
Формування поняття біохакінгу проходить в постмодерному форматі, а не в академічній закритій медичній сфері — формується зацікавленими в біохакінгу персонами або вже практикуючими біохакерами.
Біохакінг не є форматованною медичною структурою і є децентралізованою течією.
Важливою складовою біохакінгу є продукування гіпотез про те, як можна оптимізувати здоров'я, впровадження цих гіпотез і верифікація їх результату.
Критика
- Існують різні міфи про те, що біохакінг це принцип, пов'язаний з відсутністю хвороби. Міжнародний класифікатор хвороб включає в себе такі властиві кожній людині явища як «зморшки» і «веснянки». Це означає, що не існує людей без хвороб. У цьому контексті визначення здоров'я Всесвітньої організації здоров'я (обов'язкова відсутність хвороб) також втрачає будь-яку практичну застосовність через наявність «хвороб» у переважної кількості населення планети.
- Вплив на параметри людського здоров'я може приводити до поліпшення його стану та лікуванню хвороби, завдяки комплексності і безперервності синергії методів впливу.
Примітки
- біо-. Вікісловник (укр.). 6 березня 2009. Процитовано 24 грудня 2021.
- Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською).
- Biotechnology education.. Biotechnology education. (English). 1989. ISSN 0955-6621. OCLC 17962723. Процитовано 24 грудня 2021.
- Sylvan Katz. Forum: Roses are black, violets are green - The emergence of amateur genetic engineers. New Scientist (амер.). Процитовано 24 грудня 2021.