Біохакінг

Біохакінг — це процес управління здоров'ям, який включає оптимізацію та мониторинг об'єктивних та суб'єктивних параметрів здоров'я. Використовується для комплексної оптимізації власної фізіології — фізичного, ментального, соціального благополуччя, досягнення високої продуктивності, продовження життя та поліпшення його якості, та для досягнення конкретних персональних цілей — покращення імунітету, якості сну, продуктивності, спортивних результатів, омолодження, креативності, мотивації тощо.

Сфера та течії біохакінгу

Один з основних принципів біохакінгу — саморозвиток та реалізація біологічного потенціалу людини, завдяки оптимізації звичок та образу мислення.

Термін та методолія

Біо (з давньогрецької) — це життя[1].

Хакер (з англ. Вікіпедії) — це людина, яка знає інформаційні технології та використовує свої технічні знання для досягнення мети або подолання перешкоди в комп’ютеризованих системах нестандартними креативними засобами.

Поняття «біохакінг» означає позитивний «злам [hack]» біології — її оптимізацію та вдосконалення.

Біохакери пропонують оптимізувати здоров'я, беручи за основу термін «здоров'я» визначенний ВООЗ у 1948 році[2]:

A state of complete physical, mental and social well-being and not merely the absence of disease or infirmity" – "Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів".

Біохакери дивляться на задачу оптимізації здоров'я, продуктивності та подовження твивалості якісного щасливого життя інтегративно та комплексно, крізь різні сфери життя людини — харчування, фізиичну активність, якість сну та інші. Також з біохакінгом часто асоціюється застосування новітніх досягненнь біотехнологій, харчової промисловості, нейробіології, спортивної медицини, інтегративної доказової медицини.

Основні сфери впливу у біохакінгу:

  • харчування
  • фізична активність
  • ментальна активність
  • сон
  • оточуюче середовище
  • біохакінг праці

Історія

Термін «біохакінг» вперше з'явився у 1988 році, разом із зародженням течії «Do-it-yourself biology». Вперше з'явився в наукових виданнях Великобританії[3] та США[4] у 1989-1990 роках.

Формування поняття біохакінгу проходить в постмодерному форматі, а не в академічній закритій медичній сфері — формується зацікавленими в біохакінгу персонами або вже практикуючими біохакерами.

Біохакінг не є форматованною медичною структурою і є децентралізованою течією.

Важливою складовою біохакінгу є продукування гіпотез про те, як можна оптимізувати здоров'я, впровадження цих гіпотез і верифікація їх результату.

Критика

  • Існують різні міфи про те, що біохакінг це принцип, пов'язаний з відсутністю хвороби. Міжнародний класифікатор хвороб включає в себе такі властиві кожній людині явища як «зморшки» і «веснянки». Це означає, що не існує людей без хвороб. У цьому контексті визначення здоров'я Всесвітньої організації здоров'я (обов'язкова відсутність хвороб) також втрачає будь-яку практичну застосовність через наявність «хвороб» у переважної кількості населення планети.
  • Вплив на параметри людського здоров'я може приводити до поліпшення його стану та лікуванню хвороби, завдяки комплексності і безперервності синергії методів впливу.

Примітки

  1. біо-. Вікісловник (укр.). 6 березня 2009. Процитовано 24 грудня 2021.
  2. Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською).
  3. Biotechnology education.. Biotechnology education. (English). 1989. ISSN 0955-6621. OCLC 17962723. Процитовано 24 грудня 2021.
  4. Sylvan Katz. Forum: Roses are black, violets are green - The emergence of amateur genetic engineers. New Scientist (амер.). Процитовано 24 грудня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.