Бірюкова Світлана Василівна
Бірюкова Світлана Василівна (нар. 8 січня 1936, м. Харків) — український вчений у галузі мікробіології та імунології, доктор медичних наук (1984), професор (1991), професор кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти[1], член Правління Всеукраїнської асоціації інфекційного контролю та антимікробної резистентності.
Світлана Василівна Бірюкова | |
---|---|
| |
Народилася |
8 січня 1936 (86 років) м. Харків, УРСР |
Країна | СРСР → Україна |
Діяльність | мікробіолог |
Alma mater | Харківський медичний інститут |
Галузь | мікробіологія та імунологія |
Заклад |
Харківський науково-дослідний інститут мікробіології вакцин і сироваток імені І. І. Мечникова Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України |
Звання | Професор |
Ступінь | Доктор медичних наук |
Біографія
Світлана Василівна Бірюкова народилася 8 січня 1936 року у м. Харкові.
У 1959 році закінчила Харківський медичний інститут.
У 1960 році вона розпочала наукову діяльність науковим співробітником Харківського науково-дослідного інституту мікробіології вакцин і сировоток ім. І. І. Мечникова.
У 1983 році захистила дисертаційну роботу за темою «Популяционная изменчивость и метаболизм кластридій (на модели C.Perfringens)».
У 1984 році їй було присуджено науковий ступінь доктора медичних наук.
У 1986 році Світлана Василівна стала професором кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Також Світлана Бірюкова є членом Правління Всеукраїнської асоціації інфекційного контролю та антимікробної резистентності[2].
Наукова діяльність
До кола наукових дослідницьких інтересів Світлани Бірюкової належать проблеми етіології, патогенезу та діагностики анаеробних інфекцій.
Вона брала безпосередню участь у вивченні проблеми ранових інфекцій, виявленні та вивченні невідомих збудників газової гангрени (Cl.rubrum), розробці серії комплексних протигангренозних анатоксинів.
Професор С. В. Бірюкова в науковій роботі значну увагу приділяла вивченню проблеми гнійно-септичних захворювань — дослідженню збудників, розробці нових підходів до створення комплексних лікувальних антимікробних препаратів (мазей, аерозолей). Винайдені препарати отримали патенти та виробляються фармацевтичною промисловістю.
Творча діяльність Світлани Василівни постійно була пов'язана з вирішенням найбільш актуальних медичних питань. Значним є її внесок у вивченні етіології захворювань, асоційованих з нераціональною антибіотикотерапіюєю, — діарей, гастероентероколітів, ентероколітів, колітів, обумовлених Cl.difficile.
Завдяки співпраці професора С. В. Бірюкової та професора М. Ф. Калініченко вперше було розроблено методи культивування анаеробів в атмосфері природного газу, оригінальні методи їх фарбування.
Вивчаючи ферментативні властивості різних мікроорганізмів було розроблено діагностичний препарат лецитовітеліну, за допомогою якого виявляються лецитиназопозитівні бактерії (клостридії, стафілококи та ін.).
З 1974 року цей діагностичний препарат виробляється підприємством «Біолек», у відповідності до технічної документації, розробленої за участі С. В. Бірюкової. Препарат широко застосовується в бактеорологічній практиці.
Значні зусилля Свілани Василівни були спрямовані на створення єдиної в Україні кафедри клінічної імунології та мікробіології. Кафедра стала опорною для лікарів-імунологів та мікробіологів України, сформувавши наукову школу фахівців з клінічної імунології та мікробіології. Сьогодні це науково-методичний центр для викладачів мікробіології та імунології на базі якої підготовлені фахівці, які працюють в галузі охорони здоров'я (в лікарнях і СЕС) та займаються науковою діяльністю.
Професор є членом Вченої Ради ХМАПО та Вченої Ради ІМІ ім. І. І. Мечнікова АМН України, членом спеціалізованої Вченої Ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій з фаху «Мікробіологія».
С. В. Бірюкова є автором більш ніж 220 наукових робіт, 3 монографій, 19 винаходів та патентів СРСР та України.
Професор С. В. Бірюкова входить до складу редколегії наукового журналу «Аннали Мечниковського Інституту».
Світлана Василівна нагороджена нагрудним знаком «Відмінник охорони здоров'я».
Праці
- Бирюкова С. В. Пищевая анаэробная токсикоинфекция. К., 1975 (одна із співавторів);
- Бирюкова С. В. Раневая газовая инфекция. Москва, 1979 (одна із співавторів);
- Бирюкова С. В. Взаимодействие нормальной микробиоты с макроорганизмом // Клин. антибиотикотерапия. — 2002. — № 2;
- Бирюкова С. В. Значення анаеробних мікроорганізмів у розвитку госпітальних інфекцій // БМВ. — 2003. — Т. 7, № 1 (одна із співавторів);
- Бирюкова С. В. Иммунологический дисбаланс при Helycobacter pylori-ассоциированных заболеваниях желудка и двенадцатиперстной кишки // Експерим. і клін. медицина. — 2003.- № 1 (одна із співавторів).
Авторські свідоцтва та патенти
- Бирюкова С. В. Способ выделения облигатных анаэробных коков. А.с.№ 1395676А1, 1988, СССР.
- Бирюкова С. В. Антибактериальные средства. А.с. № 1489778, 1989, СССР.
- Бирюкова С. В. Способ лечения язвенно-некротических гингивостоматитов и генерализованного парадонтита средней и тяжелой степени. А. № 1792670А1, 1992, СССР.
- Бирюкова С. В. Способ получения токсинов кластридий . А.с. № 986100А1, 1982, СССР.
Примітки
- ХМАПО. Кафедра клінічної імунології. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- Всеукраїнська асоціація інфекційного контролю та антимікробної резистентності. Правління
Джерела та література
- Волянський Ю. Л. Бірюкова Світлана Василівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 50. — ISBN 966-02-2682-9.
- Професор Бірюкова Світлана Василівна // Проблеми медичної науки та освіти.- 2006.- № 1.- С.94 - 95.
- Бірюкова Світлана Василівна // Національний медико-географічний довідник «Медична еліта України».- Київ: Книжкова Палата України, 1999. — С. 19.
- Червяк П.І. Бірюкова Світлана Василівна // Медицина України в персоналіях : енциклопедичний біобібліографічний довідник : у 3 т./ П.І. Червяк. — Київ: Фенікс, 2019 — Т. 1: А - Ж. — С. 260 — 261.