Харківський національний медичний університет

• Гриньов Д. П. президент (липень 1920 — жовтень 1920)
• Туркельтауб Л. С. — начальник (жовтень 1920 — квітень 1921)
• Гусаков Г. В. — начальник (квітень 1921 — травень 1922)
• Коршун С. В. — ректор (травень 1922 — жовтень 1922)
• Кавалеров І. М. — ректор (листопад 1922 — вересень 1923)
• Штрум І. Я. — ректор (вересень 1923—1925)
• Радченко Г. П. — ректор (1925 — січень 1927)
• Жук О. П. — ректор (1927—1929)
• Ловля Д. С. — директор (1929—1937)
• Ткаченко С. З. — директор 2-го мед. інст. (1936—1940)
• Гаспарян А. М. — директор (1937—1944)
• Шупик П. Л. — директор 2-го мед. інст. (1940—1944)
• Трутень Н. І. — в. о. директора (1944—1945)
• Шарлай Р. І. — директор (1945—1949),
• Кононенко І. П. — директор (1949—1959),
• Задорожний Б. Я. — ректор (1959—1975),
• Черненко В. Д. — ректор (1975—1986),
• Циганенко А. Я. — ректор (1986—2005),
• Лісовий В. М. — ректор (2005—2019),
• Капустник В. А. — ректор (2019 — теперішній час)

• Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812
• Коритарі Г. Г., 1807
• Дрейсіг В. Ф., 1813—1815
• Книгін І. Д., 1813, 1816—1826
• Єллінський М. І., 1827—1830
• Блюменталь А. І., 1831—1837
• Ган Ф. І., 1837—1857
• Альбрехт Ф. К., 1858—1863
• Дюмонсі К. О., 1864—1867
• Щелков І. П., 1867—1870
• Зарубін І. К., 1870—1889
• Ковалевський П. І., 1889—1894
• Бруєв О. Я., 1894—1897
• Кульчицький М. К., 1897—1900
• Попов М. О., 1901
• Ломіковський М. М., 1901—1905
• Орлов Л. В., 1905—1908
• Кузнєцов О. Х., 1908—1910
• Пенський Ю. Р., 1910—1920

Б. В. Альошин, Д. О. Альперн, Я. А. Аркавін, М. М. Бокаріус, В. О. Бєлоусов, К. Т. Веґнер, В. П. Воробйов, О. Й. Гейманович, Л. Л. Гіршман, Ю. Гофунг, В. Данилевський, В. С. Деркач, О. М. Ковальова, С. Коршун, В. Крилов, О. Кричевський, І. Лазаревич, О. Марзєєв, О. В. Палладін, В. П. Протопопов, В. Я. Рубашкін, М. І. Ситенко, І. О. Соколянський, М. М. Соловйов, В. І. Старіков, С. А. Томилін, М. П. Трінклер, А. М. Утевський, І. І. Файншмідт, Г. Фольборг, Д. Л. Фердман, Б. М. Хмельницький, О. І. Черкес, В. М. Шамов, Т. І. Юдін.

Періодичні публікації: «Український медичний архів», «Одонтологія».

• Біловол О. М. — перший заступник Міністра охорони здоров'я України (2007—2008), перший заступник Міністра охорони здоров'я — Головний державний санітарний лікар України (2009), Почесний професор ХНМУ.
• Богатирьова Р. В. — заступник Міністра охорони здоров'я України (1994—1999), Міністр охорони здоров'я України (1999—2000), секретар Ради національної безпеки та оборони України (2007—2012), віце-прем'єр-міністр України — Міністр охорони здоров'я України (2012—2014).
• Бочоришвілі В. Г. — Міністр охорони здоров'я Грузії (1970—1973), засновник і директор Грузинського республіканського протисепсисного центру (1979—2000).
• Гуревич М. Г. — Народний комісар охорони здоров'я України (міністр) (1920—1925).
• Драннік Г. М. — лікар-імунолог, Керівник Українського центру клінічноїх імунологіїАМН та МОЗ УКраїни (від 1987), зробив вагомий внесок  у створення в Україні служби клінічної імунології, почесний професор ХНМУ.
• Жданов В. М. — заступник Міністра охорони здоров'я  СРСР і Головний державний санітарний інспектор СРСР (від 1955), директор Інституту вірусології ім. Д. Й. Івановського АМН СРСР (1961—1987).
• Кадьян І. О. — Герой Соціалістичної Праці (1969).
• Касьян М. А. — лікар-остеопат, Заслужений лікар УРСР(1989), Народний лікар СРСР (1990).
• Комаровський Є. О. — лікар-педіатр, письменник, телеведучий.
• Кононенко І. П. — Народний комісар охорони здоров'я УРСР (міністр) (1944—1946).
• Корж В. П. — Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (2006—2007).
• Ладний І. Д.— епідеміолог, заступник Генерального директора ВООЗ (1976—1983).
• Лазуренко В. В. — акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор[1].
• Москаленко В. Ф. — заступник Міністра охорони здоров'я України (1998), перший заступник Міністра охорони здоров'я України (1999), Міністр охорони здоров'я України (2000—2002), Почесний професор ХНМУ.
• Овсієнко І. І. — Народний комісар охорони здоров'я УРСР (міністр) (1938—1944).
• Ситенко М. І. — ортопед-травматолог, директор Українського інституту ортопедії і травматології (Харків, 1926—1940).
• Сміян І. С. — педіатр, ректор. Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (1981—1999).
• Шупик  П. Л. — Міністр охорони здоров'я УРСР (1952—1969), перший заступник Міністра охорони здоров'я СРСР (1954—1956).

Бабак О. Я., Бойко В. В., Береснєв О. В., Воронцов М. П., Гречаніна О. Я., Дубенко Є. Г., Капустник В. А., Ковальова О. М., Костюк І. Ф., Лісовий В. М., Лупальцов В. І., Одинець Ю. В., Паращук Ю. С., Пилипенко М. І., Приходько В. С., Семидоцька Ж. Д., Шевченко С. І., Яковцова А. Ф.

Професорсько-викладацький склад налічує 937 науково-педагогічних працівників, серед них докторів наук — 150, кандидатів наук — 590, викладачів без наукового ступеня — 197.

Серед них працюють: 1 дійсний член НАМН України, 5 членів-кореспондентів НАМН України, 15 заслужених діячів науки і техніки України, 17 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені працівники вищої школи України, 13 заслужених лікарів України, 8 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки України, 28 академіків громадських академій України.

Підготовка студентів, післядипломне навчання лікарів організовані на 71 кафедрі.

Ректоратом здійснюється робота з підготовки кадрового резерву з числа випускників, які зарекомендували себе здатними до наукової роботи в студентські роки та пройшли навчання в магістратурі, аспірантурі. Щороку викладачами захищається від 5 до 10 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. У 2021 році було захищено 7 докторських і 33 кандидатських дисертацій.

В університеті реалізується 17 освітніх і 26 наукових та міжнародних програм. Здійснюється співробітництво за 74 договорами із 66 закладами з 24 країн світу.

З 1951 року університет здійснює підготовку іноземних громадян. За 70 років університетом було підготовлено  понад 36 000 спеціалістів для 73 країн  Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу.

На території Головного корпусу ХНМУ розташовані морфологічний корпус, корпуси «А» і «Б», а також Навчально-лабораторний комплекс.

У морфологічному корпусі розміщені теоретичні і професійно-орієнтовані кафедри, які оснащені засобами інтерактивного мультимедійного обладнання та інформаційними системами для проведення освітньої діяльності університету. Загалом аудиторний фонд університету становить 16 лекційних аудиторій. Для виконання завдань спортивно-оздоровчої діяльності університету в корпусі «А» знаходяться  спортивні зали.

Для проведення науково-практичних конференцій і студентського дозвілля в університеті існує актовий зал на 800 посадочних місць.

До структури університету належить анатомічний корпус, укомплектований системою анатомічної візуалізації — Anatomage table, у програмному забезпеченні якого є чотири повноцінних тіла людини і п'яте отримане за допомогою КТ досліджень, база анатомічних структур, бібліотека патологічних станів, збірник гістологічних препаратів, каталог тривимірних фотографій анатомічних органів і ділянок тіла людини, ембріологічні зображення, колекція тривимірної анатомії тварин тощо.

Ще одне надбання медичного університету — синтетичний труп Syndaver. Кожна структура або орган муляжу майже повністю імітує фізичні і біомеханічні властивості аналогів живої людини. Він дозволяє наочно демонструвати особливості розташування і характеристику зовнішнього вигляду органу, пояснювати можливі руху в суглобах і ін.

В анатомічному корпусі розташований анатомічний музей кафедри анатомії людини, який складається з 4 залів загальною площею понад 600 кв. м, де знаходиться понад 4500 анатомічних препаратів і лекційна аудиторія-амфітеатр.

Клінічна підготовка студентів відбувається на 44 кафедрах, які розташовані на базі лікувально-профілактичних закладів міста й області.

Університет має 6 гуртожитків.

В університеті створено симуляційні класи для впровадження симуляційного методу навчання з широким спектром тренажерів для відпрацювання практичних навичок. Метою даного напрямку є створення організаційних та навчально-методичних умов для підвищення якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, а також розвиток професійної компетентності спеціалістів системи охорони здоров'я України.

Комп'ютерне та віртуальне моделювання різноманітних клінічних ситуацій являє собою нове спрямування в сучасній школі підготовки висококваліфікованих медичних кадрів вищої та середньої ланки.

Види симуляційного навчання на базі міжкафедральних стимуляційних класів Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ

1. Індивідуальні тренінги на манекенах (проведення практичних занять, де студенти під керівництвом викладача самостійно відпрацьовують практичні навички та вміння).
2. Моделювання ситуаційних задач (а саме багатоступеневі ситуації, коли студент відпрацьовує практичні навички за стандартними схемами з надання медичної допомоги).
3. Командне відпрацювання навичок при клінічних ситуаціях (студенти вчаться узгодженій роботі в команді).
4. Дистанційне навчання.
5. Навчання за допомогою демонстрації навчальних фільмів, створених на тих самих манекенах при різній складній патології.
6. Інтерактивне навчання.
7. Міжкафедральне інтегрування (одночасна робота двох і більше кафедр на одному манекені у вигляді роботи у віртуальній операційній, наприклад, кафедра анестезіології та кафедра хірургії)

На базі Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ працюють міжкафедральні стимуляційні класи за профілем «Медицина невідкладних станів», «Терапія», «Акушерство та гінекологія», «Хірургія», «Педіатрія», які оснащені симуляторами, манекенами, тренажерами та фантомами для ефективного забезпечення навчального процесу.

За кілька останніх років міжкафедральні симуляційні класи ХНМУ були оснащенні симуляторами та медичним обладнанням для моделювання різних клінічних ситуацій:

• багатоцільовий симулятор життєдіяльності пацієнта при бойовій травмі і травматичних кровотечах Trauma HAL
• віртуальний 3Д пацієнт для навчання і контролю студентів DrSim (інтерактивний клінічний симулятор пацієнта)
• віртуальний лапароскопічний симулятор Lap Mentor
• симулятор новонародженого пацієнта Super-Tory
• віртуальний симулятор пацієнта Body Interact
• кардіологічний симулятор пацієнта
• гібридний симулятор PELVIC Mentor
• манекен для навчання спеціалізованої медичної допомоги за програмою Advanced Life Support
• біонічний симулятор аускультації серця, легень дорослого
• манекен імітації пологів Ноєль
• гінекологічні симулятори
• тренажери для накладання хірургічних швів
• манекени для складної інтубації
• манекени для індивідуального та групового навчанням навичкам серцево-легеневої реанімації
• манекен для проведення ін'єкцій
• тренажери для навчання навичкам аускультації
• манекени по догляду за немовлям
• тренажер руки для вимірювання артеріального тиску та пульсу
• модель імітації пологів
• симулятор пологів NOELLE з новонародженим PEDI Blue Neonate
• манекен для реанімації новонародженого
• тренажер для практики люмбальної пункції Lumbar Puncture Trainer

• I та II медичні факультети (спеціальності «Лікувальна справа», ОКР «спеціаліст»; «Медицина», ступінь «магістр»);
• III медичний факультет (спеціальності «Медицина», ступінь «магістр»; «Педіатрія», ОКР «спеціаліст»; «Медсестринство», ступені «бакалавр», «магістр»);
• IV медичний факультет (спеціальності «Медицина», ступінь магістр; «Технології медичної діагностики та лікування», ступені «бакалавр», «магістр»; «Фізична терапія, ерготерапія», ступені «бакалавр», «магістр»; «Громадське здоров'я», ступінь «магістр»);
• V медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальності «Медицина», «Стоматологія», ступінь «магістр»);
• VI медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальності «Медицина», «Стоматологія», ступінь «магістр»);
• VII факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальність «Медицина», ступінь «магістр»);
• Стоматологічний факультет (спеціальність «Стоматологія», ступінь «магістр»).

• Навчально-науковий інститут якості освіти ХНМУ
• Центр тривимірних технологій
• Центр дистанційного навчання
• Психологічна служба університету
• Навчально-науковий інститут підготовки іноземних громадян ХНМУ
• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти ХНМУ

• «Терапія» (керівник — проф. О. Я. Бабак, Г. Д. Фадєєнко).
• «Хірургія» (керівник — проф. В. В. Бойко).
• «Акушерство і гінекологія» (керівник — проф. М. А. Щербина, А. М. Гольцев).
• «Урологія» (керівник — чл.-кор. НАМН України, проф. В. Н. Лісовий).
• «Медрадіології» (керівник — проф. М. В. Красносельскій, В. П. Старенький).
• «Медична генетика» (керівник — чл.-кор. НАМН України, проф. Є. Я. Гречаніна, проф. Ю. Б. Гречаніна).

• Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ,
• Український інститут мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ;
• Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини ХНМУ.

• Навчально-науковий медичний комплекс «Університетська клініка ХНМУ».
• Університетський стоматологічний центр ХНМУ.
• Науково-практичний центр доклінічних і клінічних досліджень ХНМУ.
• Центральна науково-дослідна лабораторія.
• Центр медичного краєзнавства ім. професора В. Д. Отамановського.
• Центр гендерної освіти ХНМУ.

Діяльність Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету спрямована на підготовку лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації та спеціалізації лікарів за акредитованими спеціальностями у галузі знань 22 «Охорона здоров'я», підготовку магістрів за спеціальностями 011 «Освітні, педагогічні науки», 281 «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників, підготовку немедичних працівників з надання першої невідкладної медичної допомоги.

Доктор філософії:

• медицина
• педіатрія
• стоматологія
• технології медичної діагностики та лікування

Понад 1 млн примірників, з них 37 тис. — в цифровому форматі; навчальної літератури — близько 600 тис. примірників, фонд рідкісних та цінних видань — понад 5 тис. примірників.

• відділ комплектування документів;
• відділ наукової обробки документів та організації каталогів;
• відділ зберігання фондів;
• відділ обслуговування навчальною літературою;
• відділ обслуговування науковою літературою;
• відділ літератури іноземними мовами;
• інформаційно-бібліографічний відділ;
• відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення.

5 абонементів: 1-3 курсів, 4-6 курсів, наукової літератури, художньої літератури, літератури іноземними мовами;

15 читальних залів та залів для самостійної роботи на 680 посадкових місць, у тому числі 5 читальних залів у студентських гуртожитках і коворкінг.

Локальна мережа об'єднує понад 200 комп'ютерів з доступом до мережі Інтернет, безконтактні сканери, мультимедійні комплекси, інтерактивні відеопанелі для проведення освітньої, наукової та культурно-просвітницької діяльності.

Щорічно обслуговує: за єдиним реєстраційним обліком — до 10 тис. користувачів, усіма структурними підрозділами — 25 тис. користувачів

Видача документів: на фізичних носіях — понад 600 тис., в цифровому форматі — 10 млн.

Відвідуваність: фізично — понад 400 тис., віртуально — 15 млн.

Наукова бібліотека співпрацює зі студентським самоврядуванням, підтримує волонтерський рух університету — реалізує власний благодійний проект «Світ у дитячих долоньках», є офіційним партнером Української бібліотечної асоціації і бере участь у різноманітних бібліотечних проектах.

• 2010 — золота медаль у номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи».
• 2011 — гран-прі в номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи», золота медаль у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну науково-педагогічну діяльність по розбудові національної освіти».
• 2012 — гран-прі в номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі», гран-прі в номінації «Розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну інноваційну педагогічну діяльність по модернізації освіти в Україні».
• 2013 — гран-прі в номінації «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології».
• 2014 — гран-прі в номінації «Кращий дизайн офіційного сайту вищого навчального закладу».
• 2015 — гран-прі в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки».
• 2016 — почесне звання «Лідер вищої освіти України» та гран-прі в номінації «Науково-дослідна діяльність навчального закладу».
• 2017 — гран-прі в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».
• 2018 — гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проектів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».
• 2019 — гран-прі в номінації «Інноваційна діяльність з впровадження організаційно-педагогічних процесів у закладах вищої освіти» та почесне звання «Лідер післядипломної освіти» та «Лідер вищої освіти України»; гран-прі в номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».
• 2020 — гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проєктів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».
• 2021 — гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» та почесне звання «Лідер міжнародної діяльності». Сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020—23.12.2025) від Незалежної агенції з акредитації та рейтингу (HAAP/IAAR).

Музей Харківського національного медичного університету був створений 1968 року. У травні 1971 року присвоєно звання «Народний музей». Музейне приміщення складається з експозиційної зали розміром 120 кв. м. На 2021 рік музейна колекція нараховує 5549 експонатів, 1026 з яких представлені в діючій експозиції.

Музейна експозиція відображає всі історичні періоди розвитку Харківського національного медичного університету від 1804 року. і дотепер. Перш за все це матеріали медичного факультету Імператорського Харківського університету (1804—1920), серед яких білет для входу до університету, правила для студентів, навчальний план медичного факультету, лікарський знак, загальний устав університету, різні дипломи, кондуїтний список (так звана штрафна книга) тощо. У цьому розділі представлені матеріали Харківського медичного товариства та його Жіночого медичного інституту (1910—1920).

Фотографії, документи та окремі речі дають можливість дослідити історію Харківської медичної академії (1920—1921) та робітфаку. Особливо широко представлена історія Харківського медичного інституту (1921—1994). Серед експонатів цього розділу привертають увагу фотографії відомих професорів, їх дипломи, книги, дисертації, накази по інституту. Тут є унікальні документи, до яких належать лист  Комітету з Нобелівських премій до проф. Д. П. Гриньова (1934), сертифікат на поставку радію за підписом М. Кюрі (1927), стаття Ю. Ю. Вороного про роботу з пересадки окремих органів, що передувала проведенню ним першої у світі операції з пересадки нирки людині (1933). Багато музейних експонатів дають уяву про роботу ХМІ під час Другої світової війни.

У музейній експозиції представлені документи про участь харківських медиків в освоєнні цілини, в роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у війні в Афганістані. Окремі стенди присвячені сьогоденню в житті університету (2005 — наш час).

Музей бере участь у житті університету. Він став учасником проекту зі створення каталогу «Музеи медицины и фармации Восточной Европы и республик бывшего Советского Союза», над яким працюють Музей історії медицини ім. Пауля Страдиня, що у Ризі, сумісно з Інститутом історії медицини ім. Карла Зюдхова Лейпцизького університету.

2011 року Міністерство освіти і науки України присвоїло музею ХНМУ звання «Зразковий музей» «За вагомий внесок у справу виховання учнівської та студентської молоді, примноження надбань національної культури, збереження історичної спадщини українського народу та Музейного фонду України, пропаганди пам'яток історії, культури і природи» .

Газета «Медичний університет» видається з 1928 року. Упродовж свого існування університетське видання декілька разів змінювало назву: «Рефлекс» (1928—1933), «За радянського лікаря» (1934—1991), «Медвузівець» (1992—1993).

Газета нагороджена дипломом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу «Вища школа 2008» з врученням срібної медалі, Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України, Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, є неодноразовим переможцем обласного творчого конкурсу журналістів «Часопис».

Газета є літописом університету і на своїх шпальтах пише про проблеми підготовки фахівців, оновлення змісту освіти, інформаційні та освітні технології, повідомляє про важливі події в житті медичного вишу, кращих викладачів та студентів, розвиток в університеті спорту, громадської діяльності тощо.

Обсяг випусків газети — 16 друкованих аркушів, тираж — 500 тис., періодичність — 1 раз на місяць.