Вагн Вальфрід Екман
Вагн Вальфрід Е́кман (швед. Vagn Walfrid Ekman; нар. 3 травня, 1874 — пом. 9 березня, 1954) — шведський океанолог[1]. Створив теорію дрейфових (вітрових) та градієнтних течій у морі.
Вагн Вальфрід Екман | |
---|---|
швед. Vagn Walfrid Ekman | |
| |
Народився |
3 травня 1874 Стокгольм, Швеція |
Помер |
9 березня 1954 (79 років) Гостад, Швеція |
Країна | Швеція |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | Океанологія |
Заклад |
Уппсальський університет Лундський університет |
Науковий керівник | Вільгельм Б'єркнес |
Членство | Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd і Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd |
Відомий завдяки: | Створенню теорії спіралі Екмана |
Нагороди | |
Вагн Вальфрід Екман у Вікісховищі |
Біографічні дані
Народився у Стокгольмі, у сім'ї гідрографа Фредеріка Лоренца Екмана. Сам був залучений до занять океанологією під час вивчення фізики в Уппсальському університеті, особливо після прослуховування курсу Вільгельма Б'єркнеса з гідродинаміки.
Під час експедиції на «Фрамі», Фрітьйоф Нансен відмітив що айсберги мають тенденцію дрейфувати не за напрямом переважаючого вітру, а під кутом 20°…40° праворуч. Б'єркнес запропонував своєму студентові Екману зайнятися цією проблемою і у 1905 році Екман опублікував свою теорію спіралі Екмана, котра пояснювала феномен, виявлений Нансеном, балансом між силами в'язкості в океані та силою Коріоліса, що виникає внаслідок обертання Землі[2].
Після закінчення докторантури в Уппсалі у 1902 році, Екман приєднався до Міжнародної лабораторії океанографічних досліджень (англ. International Laboratory for Oceanographic Research) в Осло, де пропрацював сім років, не лише розвиваючи свою теорію, але також працюючи над розробленням експериментальних методик та приладів, таких як вимірювач течії (Екманівська вертушка) та батометр Екмана.
З 1910 до 1939 він продовжував свої теоретичні та експериментальні дослідження в Лундському університеті, де обіймав посаду професора математики і математичної фізики. Його було обрано членом Шведської королівської академії наук у 1935 році.
Екман був також обдарованим співаком (бас), піаністом і композитором.
Активно працював до самої смерті у 1954 році.
Див. також
Примітки
- Walin, Gösta. «Vagn Walfrid Ekman» (Swedish). Nationalencyklopedin. http://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/lång/vagn-walfrid-ekman. Процитовано 24 July 2016.
- Ekman, V. W. On the influence of the Earth's rotation on ocean currents // Arch. Math. Astron. Phys., 1905, B.2., №11 — P. 1-52.
Джерела
- Nordisk familjebok, Vol. 35 (Suppl., 1923), col. 490 (in Swedish)
- Alastair D. Jenkins, John A.T. Bye, Some aspects of the work of V.W. Ekman, Polar Record, 2006