Важкі крейсери типу «Зара»

На відміну від крейсерів типу «Тренто», крейсери типу «Зара» мали напівбак, який мав займав близько 40 % довжини корабля, та суттєво збільшений розвал носових шпангоутів. Набір корпусу був змішаним: поздовжній в межах броньової цитаделі та поперечний на кінцях корабля. Корпус мав подвійне дно, але конструктивного протиторпедного захисту не було. 19 поперечних переборок забезпечували непотоплюваність корабля. В районі силової установки була поздовжня перебірка. Кораблі зберігали плавучість при затопленні будь-яких 3 сусідніх відсіків.

Силова установка повторювала встановлену на легких крейсерах типу «Кондотьєрі», але кількість котлів довели до 8. Вони розміщувались у шаховому порядку. Завдяки вертикальній перебірці кожен котел чи турбіна розміщувались ізольованому приміщенні. Загальна маса силової установки становила 1400 т, що було набагато менше, ніж 2330 т на крейсерах типу «Тренто».

Потужність силової установки становила 76 000 к.с. з можливістю форсування до 90 000 к.с. Але на випробуваннях потужність силової установки та швидкість кораблів суттєво перевищувались, досягаючи 115 000 к.с., що давало змогу розвинути швидкість до 34 вузлів. Під час служби крейсери зазвичай досягали швидкості 29-30 вузлів.

Бронювання крейсерів типу «Зара» було одним з найкращих серед кораблів, побудованих відповідно до обмежень Вашингтонського морського договору. Головний броньовий пояс мав товщину 150 мм, прикривав корпус корабля між баштами головного калібру, надалі зменшуючись до 100 мм. Бронювання головної палуби становило 70 мм, верхньої палуби — 20 мм, траверзів — 120 мм (90 мм нижче ватерлінії). Бронювання башт головного калібру становило 150 мм у лобовій частині, 75 мм з боків та 70 мм даху. Барбети опускались до рівня другого дна та мали бронювання 150 мм над верхньою палубою, 140 мм між верхньою та головною палубою, і 120 мм нижче головної палуби. Бойова рубка була захищена 150-мм бронею з боків, 80-мм бронею зверху та 70-мм — знизу.

Загалом маса бронювання становила 2688 т — утричі більше, ніж у крейсерів типу «Тренто».

Озброєння крейсерів типу «Зара» в цілому повторювало озброєння крейсерів типу «Тренто», але на них були встановлені нові 203-мм гармати «Ансальдо», які використовували важчі снаряди (125 кг тротилу проти 113 кг на «Тренто»). Торпедні апарати були відсутні. Система управління вогнем гармат головного калібру складалась з двох командно-далекомірних пунктів фірми «Сан Джорджо» (італ. San Giorgio) з двома 5-меторвими далекомірами.

У 1937 році 2 з 8 100-мм артилерійських установок та застарілі 40-мм зенітні автомати «пом-пом» були демонтовані. На їх місце були встановлені 37-мм зенітними автоматами та 13,2-мм кулеметами «Breda Model 1931».

У 1940 році на всіх кораблях серії на нижньому рівні носової надбудови встановили дві 120-мм/15 гаубиці для стрільби освітлювальними снарядами.

У 1942 році на крейсері «Горіція» (єдиному, який залишився на той час) замість освітлювальних гаубиць встановили два здвоєні 37-мм зенітні автомати. Навесні 1943 року, під час ремонту, планувалось замінити 13,2-ммкулемети на 6 спарених та 4 одиночних 20-мм/65 зенітні автомати. Але ці роботи не були завершені у зв'язку з капітуляцію Італії.