Вакуленко Сергій Миколайович

Сергі́й Микола́йович Ваку́ленко (нар. 7 вересня 1993, Харків, Україна) — український футболіст, гравець клубу «Арарат-Вірменія». Колишній гравець молодіжної збірної України. Виступає в основному на позиціях центрального захисника та опорного півзахисника[1][2][3].

Сергій Вакуленко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Миколайович
Вакуленко
Народження 7 вересня 1993(1993-09-07) (28 років)
  Харків, Україна
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Арарат-Вірменія»
Номер 79
Юнацькі клуби
2006−2008
2009−2010		 УФК (Харків)
«Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2009−2019 «Шахтар» (Донецьк)0(0)
2010−2011→  «Шахтар-3»27(5)
2015−2017→  «Маріуполь»76(18)
2018 →  «Олімпік»21(2)
2019 →  «Арсенал» (Київ)12(7)
2019 «Карпати»16(0)
2020 − т. ч. «Арарат-Вірменія»20(4)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2008−2010 Україна (U-17)7(0)
2011−2012 Україна (U-19)18(0)
2012−2014 Україна (U-21)9(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 квітня 2021.

Клубна кар'єра

Вихованець харківського УФК і донецького «Шахтаря». Після випуску з академії «гірників» виступав за їх молодіжну (2009—2014, 68 ігор, 12 голів) і юнацьку (2012—2013 роки, 2 гри) команди, а також за «Шахтар-3» (2010—2011, 27 матчів, 5 голів)[4].

31 грудня 2014 року головний тренер маріупольського «Іллічівця» Микола Павлов в телефонній розмові запропонував Вакуленко попрацювати під його керівництвом. Бажаючи виступати в команді Прем'єр-ліги, футболіст поїхав на збір з маріупольцями, після чого уклав з цією командою контракт[5]. У вищому дивізіоні Вакуленко дебютував 27 лютого 2015 року в виїзній грі проти одеського «Чорноморця». У новій команді Вакуленко починав свої виступи на позиції півзахисника, але згодом був переведений в захист, де став провідним центрбеком[1]. До кінця сезону футболіст без замін відіграв за «Іллічівець» 11 матчів у Прем'єр-лізі. У літнє міжсезоння його команду після вильоту в першу лігу очолив Валерій Кривенцов. «Іллічівець» поповнився низкою нових футболістів, після чого 21-річний Вакуленко став лідером оновленого колективу[6].

У січні 2018 року Вакуленко залишив приазовський клуб, у складі якого став чемпіоном Першої ліги[7]. Цієї ж зими футболіст уклав орендну угоду з донецьким «Олімпіком»[8], за який виступав в УПЛ до кінця 2018 року.

2019 рік гравець гравець провів у складі ще двох клубів Прем'єр-ліги — київського «Арсенала» та львівських «Карпат».

29 січня 2020 року підписав контракт з чемпіоном Вірменії, клубом «Арарат-Вірменія»[9]. Тренери команди планують використовувати Вакуленка на позиціях центрального захисника та опорного півзахисника[2].

Виступи за збірні

З 2008 року регулярно залучався до юнацьких збірних України. У січні 2014 року Вакуленко в складі молодіжної збірної України під керівництвом Сергія Ковальця виступав на Кубку Співдружності, де зіграв 6 матчів і завоював золоті медалі[10]. У серпні 2014 року входив в розширений список кандидатів на ігри відбору на молодіжний чемпіонат Європи 2015 з командами Швейцарії та Ліхтенштейну[11].

Титули і досягнення
«Арарат-Вірменія»: 2019–20

Примітки
  1. Україна. Збірна туру. football.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 21 березня 2020.
  2. Вакуленко: «В Арараті мене під опіку взяв вірменський українець». ua-football.com. 5 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  3. Serhii Vakulenko. Player profile. transfermarkt.com (англ.). Процитовано 21 березня 2020.
  4. Официально. Немтинов, Вакуленко, Жичиков и Крюков — игроки «Ильичёвца». Пресс-центр ФК «Ильичевец». 16 січня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015.
  5. Сергей Вакуленко: «Я нуждался в шаге вперёд». Пресс-центр ФК «Ильичевец». 28 січня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015.
  6. Сергей Вакуленко: «„Ильичёвец“ будет играть в умный футбол». Пресс-центр ФК «Ильичевец». 14 липня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015.
  7. Вакуленко залишив «Маріуполь»
  8. Офіційно: Сергій Вакуленко — гравець «Олімпіка»
  9. Вакуленко підписав контракт з чемпіоном Вірменії. ua-football.com. 29 січня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  10. Украина (U-21): триумф на Содружестве под микроскопом. footboom.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 21 березня 2020.
  11. Обнародован состав молодежной сборной Украины по футболу на игры отбора к Евро-2015. unian.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2015. Процитовано 21 березня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.