Валеріо Дзурліні

Валеріо Дзурліні (італ. Valerio Zurlini, 19 березня 1926, Болонья — 27 жовтня 1982, Верона) — італійський кінорежисер і сценарист.

Валеріо Дзурліні
Дата народження 19 березня 1926(1926-03-19)[1][2][…]
Місце народження Болонья, Італія[2]
Дата смерті 27 жовтня 1982(1982-10-27)[3] (56 років) або 26 жовтня 1982(1982-10-26)[4] (56 років)
Місце смерті Верона, Венето, Італія[2]
Поховання Кампо Верано[4]
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Професія кінорежисер, сценарист, монтажер
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
IMDb ID 0958801
Валеріо Дзурліні у Вікісховищі

Біографія

Під час навчання на юридичному факультеті Римського університету ставив студентські спектаклі. У 1943 році приєднався до італійського Опору, вступив в Комуністичну партію. Після війни почав знімати документальні короткометражні фільми, а в 1954 році поставив свій перший ігровий фільм «Дівчата з Сан-Фредіано» за романом Васко Пратоліні. До його творчості Дзурліні звернувся ще раз, знявши фільм «Сімейна хроніка», за який у 1962 році отримав Золотого лева на Венеційському кінофестивалі (разом з «Івановим дитинством» Тарковського).

Останній фільм Дзурліні, «Пустеля Тартарі», удостоївся двох премій «Давид ді Донателло» (найкращий фільм і кращий режисер) і Срібної стрічки за найкращу режисуру. Викладав в Експериментальному центрі кінематографії. Наклав на себе руки.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.