Валове національне щастя

Це поняття було введено в ужиток як неофіційна державна філософія Бутану четвертим королем цієї країни Джігме Сінг'є Вангчук в 1972 . «Щастя народу важливіше відсотків валового внутрішнього продукту», — сказав король. Сенс цього поняття для Бутану полягає в розвитку такої економіки, яка відповідала б унікальній бутанській культурі, заснованій на буддійських духовних цінностях. Практично «Валове національне щастя» реалізується через п'ятирічне планування розвитку економіки, при якому прогрес здійснюється повільними кроками, намагаючись підтримувати і не руйнувати традиційні цінності — сім'ю, культуру, природу, буддійську релігію.

Слід мати на увазі, що до початку правління короля Джігме Сінг'є Вангчук Бутан становив собою ізольовану від світу країну із середньовічними порядками. Бутан ще не набув остаточно членства в ООН, Бутан не входив майже в жодні міжнародні організації, в Бутані практично був відсутній грошовий обіг, рівень грамотності був украй низький, автомобільні дороги, зв'язок, телефон, електрика були фактично не розвинені. Різка модернізація з наповненням Бутану споживчими товарами могла б призвести до соціальних потрясінь або до перетворення Бутану в індустріальну колонію чи «бананову республіку».

Нижче наводяться приклади бутанських реформ, пов'язаних з цією програмою:

• Спрощення церемоніалу та етикету, скасування жорстких правил етикету, пов'язаних з простяганням до землі перед Королем та вищими посадовими особами, запровадження святкового церемоніального одягу для відвідування палаців і дзонгів.
• Відкриття країни для туризму з введенням високих мит на туризм і обмеженням кількості виданих віз.
• Реформа освіти. Введення багатоступінчастої системи освіти на базі інтернатів по всій країні (значна частина бутанців живе в невеликих поселеннях або окремо розташованих будинках, тому для дітей потрібна організація інтернатів).
• Обов'язкове вивчення англійської мови, використання вчителів-добровольців із західних країн.
• Відбір на конкурсній основі найкращих випускників шкіл і коледжів для навчання за кордоном (в Індії, США, Сінгапурі, Європі).
• Залучення в індивідуальному порядку іноземних консультантів з питань модернізації, екології, медицини та управління.
• Повсюдна державна опіка буддійських монастирів і храмів. Підтримка в чистоті і порядку чортенів і ступ.
• Підтримання чистоти на вулицях міст і поселень. Вирощування квітів.
• Будівництво мінімальних автодоріг для зв'язку між найбільшими дзонгами, щоб не нашкодити при цьому навколишньому середовищу.
• Соціальна програма турботи про старих при монастирях.
• Організація бездротового телефонного зв'язку по всій країні.
• Застосування малих гідроелектростанцій.
• Охорона природи. Майже половина території Бутану оголошена національними парками, де заборонено полювання. Лісове відомство займається вирощуванням лісів на лисих схилах гір, і плануванням лісозаготівель для потреб населення без шкоди екології.
• Заборона куріння по всій країні. Заборона хімічних добрив і хімічних інгредієнтів. Заборона екологічно шкідливих виробництв.

• Сервер «Валове Національне Щастя» з плануванням розвитку Бутану і п'ятирічними планами
• Layard, Richard (2005),Happiness: Lessons from a new Science, The Penguin Press
• Nadia Mustafa, Time, 10 січня 2005, «What About Gross National Happiness?» article / 0,8599,1016266,00. html? promoid = rss_top
• Rajni Bakshi,Resurgence, 25 січня 2005, «Gross National Happiness»
• «Gross National Happiness — a set of discussion papers», Centre for Bhutan Studies
• Institute of Empirical Research in Economics, Zurich University  — Working papers . php^{[недоступне посилання з червня 2019]} search with «happiness»
• Frank Dixon, Innovest Inc. February 2004, «Gross National Happiness: Improving Unsustainable Western Economic Systems» Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.
• BBC Story of Bhutanese Refugees
• A New Measure of Well-Being From a Happy Little Kingdom, The New York Times, 4 жовтня 2005