Ван Кеньтан
Ван Кеньтан (王肯堂, 1549 — 1613) — китайський лікар, поет, історик, каліграф державний службовець часів династії Мін, представник школи так званих «еклектиків».
Ван Кеньтан | |
---|---|
спр. китайська: 王肯堂 | |
Ім'я при народженні | Ван Юйтай 王宇泰 |
Псевдо | Няньсі-цзуші, Сунь Ань |
Народився |
1549 Цзіньтань, Цзянсу |
Помер | 1613 |
Підданство | династія Мін |
Національність | китаєць |
Діяльність | лікар, поет |
Знання мов | класична китайська і Old Mandarind |
Посада | голова Ханьлінь |
Конфесія | чань-буддизм |
Рід | Ван |
Батько | Ван Цяо |
Діти | Wang Yanhongd[1] |
Життєпис
Походив з роду вищої чиновницької бюрократії. Його дід Ван Гао та батько Ван Цяо обіймав високі посаді в державному управлінні. Здобув домашню освіту, зацікавився медициною під час хвороби матері. З успіхом склав імператорський іспит у 1589 році, після чого призначається головою імператорської академії Ханьлінь.
Під час війни з японськими піратами неодноразово подавав свої пропозиції щодо активнішої боротьби з ними, але усі вони були відхилені. Тоді Ван у 1592 році звільнився зі служби, перебрався до рідного міста, де розпочав лікарську практику.
Творчість
Відомий насамперед своїми працями з медицини. З доробку Ван Кеньтана найбільш значущими є «Люке чжен чжічжун шен» («Основи діагностики та лікування з шести напрямках»), де представлено його клінічний досвід та об'єднано твори медичних книг до династії Мін, представлено опис синдромів і лікування різних захворювань, «Гуцзінь і тун чженмо цюаньшу» («Повне зібрання класичної медичної традиції від давнини до сучасності», 1601 рік), де зібрано 44 класичні медичні твори, «Чжень чжіу жуньшен» («Основи акупунктури і припікання»), «Ї сюе чженцзун» («Класична медицина») і «Няньсі бічень» («Записи Няньсі»).
Брав участь у написанні історії династії Мін. Також в його доробку праці «Шан шу яочжі» («Сутність Книги історії»). Ван Кеньтан також зробив коментар до «Лунь юя» Конфуція — «Лунь юй ї фу».
В каліграфії наслідував стилю часів династії Цзінь, яким склав 10 цзюанів каліграфічних написів «Юганчжай», що шанувалися та вивчалися протягом усього періоду Мін.
Джерела
- History and Development of Traditional Chinese Medicine / Ed. by Chen Ping. Beijing, 1999
- China Biographical Database