Василенко Святослав Вікторович

Васи́ленко Святосла́в Ві́кторович (нар. 20 квітня 1982(19820420) 9 лютого 2015) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.

Василенко Святослав Вікторович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 20 квітня 1982(1982-04-20)
Донецьк
Смерть 9 лютого 2015(2015-02-09) (32 роки)
Логвинове
Поховання Берковецьке кладовище
Alma Mater Полтавський військовий інститут зв'язку
Військова служба
Роки служби 2004—2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Війська зв'язку
Формування 330-й центральний вузол фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки

Біографія

1997 року розпочав військову службу, закінчив у 2000 році Донецький ліцей з посиленою фізичною підготовкою, 2004-го — Полтавський військовий інститут зв'язку. Служив у збройних силах від командира взводу. З 2012 року — майор, заступник начальника вузла з виховної роботи, 330-й центральний вузол фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ.

9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці «ЗІЛ» та штабному "УАЗ"і з надписом «Укроп» із міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж в "ЗІЛ"і загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, сержант Роман Чорнобай, солдат Роман Совлич, в "УАЗ"і — полковники Ігор Павлов, Артур Музика та Сергій Циганок, молодший сержант Антон Макаренко.

Могила Святослава Василенка

Вважався зниклим безвісти, впізнаний серед загиблих. Похований на Берковецькому кладовищі.

Без Святослава лишилися дружина, син і донька.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.