Музика Артур Сергійович
Арту́р Сергі́йович Музи́ка (13 травня 1978 — 9 лютого 2015) — полковник (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Музика Артур Сергійович | |
---|---|
Полковник | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
13 травня 1978 Ульяновка |
Смерть |
9 лютого 2015 (36 років) Логвинове |
Alma Mater | Полтавський військовий інститут зв'язку |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | Головне управління зв'язку та інформаційних систем ГШ ЗСУ |
Війни / битви | |
Командування | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Родина Артура тривалий час жила в Грузії, де закінчив школу міста Тбілісі. Вирішив стати військовим, 2002 року закінчив Полтавський військовий інститут зв'язку, у званні лейтенанта розпочав службу — в гарнізонах Дніпропетровської, Одеської, Харківської областей.
З 2011 року — підполковник відділу організації зв'язку головного управління Генерального штабу ЗСУ.
9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці ЗІЛ і штабному УАЗі від міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж у ЗІЛі загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, сержант Роман Чорнобай, солдат Роман Совлич, в УАЗі — полковники Ігор Павлов та Сергій Циганок, майор Святослав Василенко, молодший сержант Антон Макаренко.
Перебував у списках зниклих безвісти, 4 березня 2015-го надійшло підтвердження про його смерть. 5 березня похований в рідній Ульянівці.
Без Артура лишилися батьки, сестри, дружина Тетяна, син Марко 2005 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»