Васильєв Микола Володимирович
Микола Володимирович Васильєв (нар. 16 січня 1930, Ялта — 2001, Харків) — науковець у галузі мікробіології, імунології і онкології, Заслужений діяч науки і техніки України.
| Васильєв Микола Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 січня 1930 Ялта |
| Помер |
2001 Харків |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | мікробіолог |
| Alma mater | Томський медичний інститут. |
| Галузь | Мікробіологія, імунологія, онкологія |
| Заклад | Інститут мікробіології і імунології імені І.І. Мечникова Академії медичних наук України |
| Звання | академік АМН СРСР |
| Ступінь | доктор медичних наук |
| Відомий завдяки: | Заслужений діяч науки і техніки України |
| Нагороди |
 |
З 1978 р. — член-кореспондент АМН СРСР, з 1980 р. — дійсний член АМН СРСР, з 1996 р. — дійсний член Української екологічної академії наук, з 1998 р. — дійсний член РАПН.
Біографія
Народився в сім'ї, доля якої була пов'язана з медициною. Його дід — відомий хірург Микола Іванович Березнеговський (1875-1926). З чотирьох років хлопчик вступив на дорогу інтенсивної праці. Бабуся-латишка сприяла його серйозним заняттям німецькою, французькою мовою, латиною. Згодом Микола став поліглотом, володів 20 мовами. А ще мав неабиякий талант до музики. Та все ж у 1953 році він обрав медицину, вступивши до Томського медичного інституту.
У Томську пройшла значна частина його наукової і громадської діяльності. За безпосередньої участі М. В. Васильєва в 1986 р. в Томському медичному інституті була організована одна з перших в СРСР кафедра клінічної імунології та алергології; створено медико-біологічний факультет. Микола Васильєв був у числі організаторів Томського медичного наукового центру, займав посаду заступника директора онкологічного інституту (1979—1992 рр.).
З 1992 р. діяльність М. В. Васильєва пов'язана з Харковом. Він обіймав посаду заступника директора з науки Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Академії медичних наук України. У ці роки його основні дослідження були присвячені питанням еволюції імунітету і загальнолюдських проблем наслідків техногенних катастроф. До кінця життя він плідно займався вивченням залежності тварин і людини від бактеріальних інфекцій.
Сфера наукових інтересів
Фундаментальні та прикладні дослідження з проблем екології і адаптації людини, медико-екологічних наслідків техногенних і радіаційних катастроф.
Серед його захоплень — вивчення екологічних наслідків Тунгуської катастрофи 1908 р. Він був одним з організаторів і протягом кількох років — заступником директора з науки природного заповідника «Тунгуський». Ім'ям М. В. Васильєва названа мала планета 6483 Ніколайвасильєв, відкрита Європейською Південною обсерваторією[1].
Перу М. В. Васильєва належать 610 наукових робіт, 41 монографія, атласи та посібники. Під його керівництвом було підготовлено 13 докторів та 58 кандидатів наук.