Васильєв Юрій Миколайович (актор)
Ю́рій Микола́йович Васи́льєв (рос. Ю́рий Никола́евич Васи́льев, 12 жовтня 1939, Москва, Російська РФСР — 4 червня 1999, Москва, Росія) — російський радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (4.11.1974). Народний артист Російської Федерації (1999).
Юрій Васильєв | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Юрий Васильев | ||||
Народився |
12 жовтня 1939 Москва, СРСР | |||
Помер |
4 червня 1999 (59 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Новий донський цвинтар | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | актор театру і кіно | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1961) | |||
Заклад | Державний академічний Малий театр Росії | |||
Роки діяльності | 1960 — 1999 | |||
Дружина | Неллі Корнієнко | |||
IMDb | nm0890588 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
У 1961 році закінчив ГІТІС імені Луначарського, після закінчення прийшов у Малий театр, у якому служив до кінця життя. Грав у спектаклях «Маскарад», «Скажені гроші», «Сірано де Бержерак», «Вбивство Гонзаго», «Бенкет переможців» та інших.
Набув популярності як актор після головній ролі у фільмі С. Герасимова «Журналіст». Картина удостоєна ряду нагород вітчизняних і міжнародних кінофестивалів.
У кіно в основному грав ролі другого плану. В 1979 зіграв у фільмі Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить».
Дружина — актриса Неллі Корнієнко. У шлюбі народилася дочка Катерина (1967).
Помер внаслідок серцевого нападу. Похований на Донському кладовищі поруч з батьками.
Фільмографія
- «Журналіст» (1967, Юрій Миколайович Аляб'єв)
- «Перші радощі» (1977, Цветухін)
- «Незвичайне літо» (1979)
- «Кажан» (1979, князь Орловський)
- «Москва сльозам не вірить» (1979, Родіон)
- «Нам тут жити» (1982, Григорій Черемних)
- «Ми з джазу» (1983, Орлов керівник джаз-оркестру)
- «Валентин і Валентина» (1984, Слава)
- «Крик дельфіна» (1986, О'Грегорі)
- «Шура і Просвірняк» (1987, Артамонов)
- «Нічого не сталося» (1989, Галканов)
- «Тільки не йди» (1992) та ін.