Василь Ленцик

Ленцик Василь (нар. 17 березня 1912, с. Мазурівка, Австро-Угорщина — пом. 10 листопада 2002, Стемфорд, Коннектикут, США) — український історик, релігієзнавець, професора, доктор історичних наук, філософії та доктор теології, історик Української Церкви. Член управи НТШ (1964—1986), голова контрольної комісії (1990—1992), генеральний секретар головної ради (1978—1992), заступник голови НТШ у США (1986—1990), голова історичної комісії при Історико-філософській секції НТШ у США[2]. Секретар Церковно-Археографічної Комісії[3].

Василь Ленцик
Народився 27 листопада 1912(1912-11-27) або 17 березня 1912(1912-03-17)
Мазурівка, Австро-Угорщина
Помер 10 листопада 2002(2002-11-10)
Стемфорд, Ферфілд, Коннектикут, США
Країна  США
 Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність історик, релігієзнавець, викладач університету
Відомий завдяки історик
релігієзнавець
Alma mater Греко-Католицька Богословська Академія у Львові
Український Вільний Університет
Науковий ступінь доктор філософії і Доктор богослов'я
Знання мов українська[1]
Заклад Український вільний університет
Посада професор
Конфесія УГКЦ
Діти

Анна Ленцик-Павлічко (нар.14 серпня 1954)
Андрій Ленцик

Юрій Ленцик

Життєпис

Навчався Василь Ленцик у Львівській греко-католицькій богословській академії у 1934—1939 роках[4]. Викладав у духовній семiнарiї у Львовi в 1942—1944 роках.

У 1947 році здобув докторат в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. 1961 року в Унівирситеті Фордґам у Нью-Йорку. Був викладачем духововної семiнарiї у м. Гiршберґ (Нiмеччина, 1946—1948), спiвзасновник видавництва «Християнський голос» у Мюнхенi. Від 1948 року викладав в Українському Вільному Університеті.

Василь Ленцик у 1949 році переїхав до США. Працював у Коледжі св. Василія Великого у м. Стемфорд (1955—1988). У жовтнi 1953 року почав працювати в Українському Католицькому Допомоговому Комiтеті для скитальцiв, став помiчником о. монс. Івана Стаха, секретарем органiзацiї[5]. До 1962 роках – активний діяч Українського Католицького Допомогового Комiтету.

1962—1972 роки – професор Університету «Сiтон Гол» (Саут-Оріндж, Нью-Джерсі). Від 1963 року – професор історії церкви та світової історії Українського католицького університету імені святого Климента в Римі[6]. Член НТШ у США з 1964 року.

Очолював Товариство українських студентів-католиків «Обнова» (1954—1958), Український єпархіальний музей у Стемфорді (від 1964)[7]. Написав низку статей для ЕУ, «Encyclopedia of Ukraine» та «New Catholic Encyclopedia».

Праці
  • Василь Ленцик. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріярх Йосиф Сліпий. Львiв. Видавництво «Свічадо» 2010 р. 608 ст. ISBN 966-561-212-3
  • Василь Ленцик. Невтомний робiтник Бiографiя владики Івана Стаха. Львiв. Видавництво «Свічадо», 2006.– 76 с. ISBN 966-8744-83-7
  • Василь Ленцик. Рим й Україна. Iсторiя Української Церкви в датах. 1952;
  • Василь Ленцик. Богословська Академiя у Львовi. 1958;
  • Василь Ленцик. Московська церковна полiтика в часах Т. Шевченка. 1965;
  • Василь Ленцик. The Eastern Catholic Church and Czar Nicholas I. 1966; Ukrainian Rite. 1979;
  • Василь Ленцик. Участь духовенства у вiдродженнi Галичини. 1984;
  • Василь Ленцик. Професор д-р Іван Крип'якевич, як професор Богословської Академії у Львові: (спомин про знаменитого проф.). Український історик. — 1993. — № 1-4.
  • Василь Ленцик. Оскар Галєцкі (1891—1973), Український історик, 1975, № 1-2
  • Василь Ленцик. Михайло Грушевський в оцінці своїх студентів, Український історик, 1984, № 1-4[8]

Примітки
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. Свобода. 25 січня 1994
  3. ПРАЦЯ СЛУГИ БОЖОГО МИТРОПОЛИТА КИР АНДРЕЯ НАД ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАТНОГО ІСТОРИКА І. КРИП'ЯКЕВИЧА В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (1921—1946 рр.)
  5. Василь Ленцик. Невтомний робiтник Бiографiя владики Івана Стаха.
  6. Викладацький склад УКУ (Рим)[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЛЕМКІВСЬКОГО МУЗЕЮ. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 2 жовтня 2016.
  8. Чтиво. Василь Ленцик

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.