Василь Угринчук
Василь Угринчук (*Нові Мамаївці — †Лужани) - військовий УГА та культурний діяч.
Василь Угринчук | |
---|---|
| |
Народився |
Мамаївці |
Громадянство |
Австро-Угорщина ЗУНР УНР Румунія УРСР |
Національність | українець |
Діяльність | військовий, фотограф, актор, хорист, культурний діяч |
Військове звання | стрілець |
Учень 8 класу української Чернівецької гімназії, родом іх села Нові Мамаївці (зараз Мамаївці).
У 1918 р. був комендантом нафтоскладу на Жучці (тепер район м.Чернівці), де під його командою перебувало 6-7 військових. Брав участь у Буковинському Віче, де голосував за приєднання до України.
13 листопада 1918 р. брав участь у боях на станції Лужани з частинами 8-ї румунської дивізії. Завдяки його ініціативі було взято в полон кількох румунських військових та амуніцію. Після бою він потрапив у румунський полон звідки втік до Снятина. У Снятині вступив до лав УГА. Воював з поляками під Дрогобичем, а біля м.Гвоздець потрапив у польський полон, звідки теж втік.
У 1920 р. повернувся на Буковину, до рідних у с.Нові Мамаївці, де його зловила румунська жандармерія. Втім усіх кого зловили під час бою в Лужанах у листопаді 1918 р. було оголошено військовополоненими і згодом амністовано.
У липні 1920 склав іспит зрілості та вступив до українського академічного товариства "Союз", а вже восени 1920 вступив на юридичний факультет Чернівецького університету. Ймовірно через брак коштів, не продовжив навчання.
Організовував селянські хори в Мамаївцях, Лужанах, Шипинцях, Шубранці, Стрілецькому Куті, Рогізній, Ленківцях. Навчання відбувалось підпільно, місця змінювались, бо на Буковині був введений стан облоги і переслідування румунською владою.
Займався фотографуванням та брав участь в театральних виставах.
У 1926 Ілля Клевчук із Нових Мамаївців намагався долучити його до комуністичної діяльності, але він відмовився.
1937 року його заарештовано і засуджено до 20 років тюрми, за участь в шпигунстві на користь СРСР.
У 1944 р. Угринчука було звільнено і він повернувся до дружини та дитини, які перебували в Лужанах.
Див. також
Джерела
- Журнал «Літопис Червоної Калини» Ч. 11 від листопада 1938 року. Ст.12-13
- Журнал «Літопис Червоної Калини» Ч.12 від грудня 1933 р. Ст.3-4
- Старик В., Добржанський О. Бажаємо до України! — Одеса: Маяк, 2008. — 1168 с. ISBN 978-966-587-166-8
- Старик, Володимир (2009). Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921. Чернівці: Прут. с. 168+184. ISBN 978-966-560-389-4.
- Preutu, Cristina & Bogdan, Ceobanuș Prezența armatei române în Bucovina la sfârșitul anului 1918 și începutul anului 1919; Annals of the Academy of Romanian Scientists Series on History and Archaeology Volume 11, Number 1/2019; pp. 52-82