Мамаївці

Мама́ївці — село Кіцманського району Чернівецької області. Населення становить 5818 осіб. Орган місцевого самоврядування Мамаївська сільська рада.

село Мамаївці
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Чернівецький район
Рада Мамаївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA73060370010090405
Основні дані
Засноване 1580
Населення 5818
Поштовий індекс 59343
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°21′01″ пн. ш. 25°49′32″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
174 м
Водойми Прут, Совиця
Найближча залізнична станція Мамаївці
Місцева влада
Адреса ради 59343 Чернівецька обл., Кіцманський район., с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156
Карта
Мамаївці
Мамаївці
Мапа

 Мамаївці у Вікісховищі

Географія

Через село проходить автомагістраль Чернівці — Тернопіль, Івано-Франківськ, та залізниця — станція Мамаївці.

Історія

Дерев'яна церква Івана Хрестителя

Мамаївці одержали своє ім'я від землевласника Мамаєскула; народні легенди натомість розповідають, що назва походить від жінки із Галичини, яка називалася Маманна і оселилася в тамтешньому монастирі; інша легенда стверджує, що назва села пішла від знаменитого татарського темника Мамая, який, начебто, зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори.

Перша згадка про Мамаївці датується 1580 роком. Гетьман Пилип Орлик тут був проїздом у 1722 році.

Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського Скиту. Церква скиту Мамаївці заснована в 1667 році. Після ліквідації Мамаївського скиту, його церкву хотіла перенести в своє село громада села Шубранець, як про це свідчить її заява до консисторії від 5 листопада 1785 року. Також і громада села Мамаївці в заяві до консисторії від 20/31 травня 1786 року внесла прохання, щоб їй було дозволено «церкву, яка знаходиться на мамаївському хуторі, перенести в їх село». Однак в подальшому церкву Мамаївського скиту було подаровано сусідній парохії Садагура; в 1936 році ця церква вже не існувала.

У ХІХ ст. поселення мало власний герб - зображення лелеки, оберненого в лівий геральдичний бік (цікаво, що печатки з цим гербом використовували громади обох історичних частин селища - Нових Мамаївців і Старих Мамаївців).

До 17 вересня 1991 року село існувало як два окремих села Новосілка (до 7 вересня 1946 село Нові Мамаївці) і Старосілля (до 7 вересня 1946 село Старі Мамаївці). У вересні 1991 року ці два населені пункти були об'єднані в одне село Мамаївці.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1][2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 4428 95,41 %
євреї 83 1,79 %
поляки 49 1,06 %
росіяни 44 0,95 %
румуни 25 0,54 %
німці 12 0,26 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1][2]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 4472 96,36 %
їдиш 64 1,38 %
румунська 30 0,65 %
німецька 29 0,62 %
польська 27 0,58 %
російська 19 0,41 %

Пам'ятки

Обидва храми внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З 2018 року у Мамаївцях проводять фестиваль тюльпанів.[3]

Відомі люди

Примітки

  1. Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 17 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
  2. Дані наведені сумарно для сіл Старі Мамаївці (рум. Mămăești-Vechi) і Нові Мамаївці (рум. Mămăești-Noui)
  3. На Буковині висадили тюльпанові поля

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.