Василівська вулиця (Слов'янськ)

Виникла у 1840-х роках і слугувала як об'їзна дорога навколо міста до кінця ХІХ століття.

Свою назву отримала через те, що на ній знаходилася баня купця Васильєва[1]. Вулиця простягалася від вулиці Банківської до Сумської (зараз Торгова).

У 1955 році її перейменували на Жовтневої Революції та покрили бруківкою, до того часу вулиця була ґрунтова.

До 1960-х Василівська з'єднувалася з Банківською, проте її вирішили продовжити на 500 метрів північніше, до вулиці Урицького (зараз Ярослава Мудрого). Проєкт будівництва розпочався у 1959 — завершився у 1965 році. Обабіч нової ділянки були споруджені типові для того часу цегельні та блокові п'яти-поверхові хрущовки. Також тепер вулиця мала перехрестя з центральним бульваром міста імені Пушкіна. 11 вересня 2015 року на міському обговоренні № 20-LXXXII-6 було вирішено повернути історичну назву[2].

Оселялися на ній менш заможне купецтво, ніж яке жило на вулиці Банківській чи Дворянській (зараз Університетська). Хоча на стику з вулицею Поштовою можна зустріти 7 старовинних особняків кінця ХІХ століття, а біля перехрестя з Університетською й досі існує друкарський двір Грушка та особняк Мангеля. У 1950-х рр. почалася перебудова вулиці, переважно замінювали старі будинки на перехрестях зі центральними вулицями. На їхньому місці споруджували різні будівлі: трьох-поверхові сталінки 1950-х, п'яти-поверховий чеський дім, хрущовки 1960-х, й сучасні багатоповерхівки. Вулицею ходив тролейбус.