Ваулін Петро Кузьмович

Меморіальна дошка на стіні гончарної слави в Опішні

Петро Ваулін народився 1870 року на Уралі.

У 1890—1904 роках працював у керамічній майстерні Сави Мамонтова в Абрамцево (під Москвою).

1906 року організував художньо-промислові майстерні в Кікеріно під Санкт-Петербургом (нині Волосовський район Ленінградської області).

Від 1918 року — комісар порцелянового заводу імені Михайла Ломоносова, одночасно до 1930 року — технічний директор заводу «Горн» в Кікеріно, неподалік Петрограда.

Від 1930 року був консультантом порцелянового заводу «Пролетарій».

Основні роботи:

• декоративне облицювання порталу бібліотеки Інституту експериментальної медицини (1911—1913),
• панно на фасаді доходного будинку Захарових (1912—1913; Санкт-Петербург, Клінський проспект, 17),
• облицювання порталу та куполу Соборної мечеті (1910—1917) та ін.

Автор праць із технології керамічного виробництва.

• 
  порталу бібліотеки Інституту експериментальної медицини
• 
  Соборної мечеті

• Литвинова Ж. П. Искусство вечных красок: Уроки творчества художника-керамиста П. К. Ваулина // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1976. — № 8. — С. 38—42.
• Фролов В. А. Особенности творческого почерка художника-керамиста П. К. Ваулина // К истории русского изобразительного искусства XVII—ХХ вв.: Новые материалы, тенденции, концепции. — Санкт-Петербург, 1993. — С. 61—72.

• Санкт-Петербург: Енциклопедія^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
• Петро Ваулін — кераміст(рос.)
• Камін «Вольга Святославич і Микула Селянинович» (Врубель)