Вацлав Борейко (1764-1854)
Вацлав Борейко з Кнерута (16 квітня 1764, Самостріли — 22 червня 1854, Дідівщина) — шляхтич, ландшафтний архітектор, громадсько-політичний та освітній діяч, власник маєтків в Україні. Дід (батько матері) відомого польського дослідника України Едварда з роду Руліковських.
З життєпису
Батько — Іван Павло — житомирський чесник, власник маєтку в селі Самостріли. Мати — дружина батька Анна з Малинських.
На 18 році життя закінчив колегіум піярів у Межирічі Корецькому. Потім вивчав право у Житомирі, тут перебував 1 рік як «депендент» мецената Юзефа Боровецького, потім 2 роки був при Трибуналі в Любліні. Після повернення обраний послом на сейм до Варшави від Київського воєводства.
У 1789 посів дідичний маєток у Самострілах, в 1805 у Виґоновських купив маєток у Висоцьку.
У 1807 році за поданням міністра освіти став членом-комісаром судово-освітньої комісії, утвореної з ініціятиви Тадеуша Чацького, чиїм порадником та приятелем був. Кілька років був головою (президентом) цієї комісії, став після наступників Чацького — Міхала Собанського та князя Дмитра Четвертинського. У 1832 подав у відставку. Відомий тим, що:
- зміг залучити багато фундушів для створення парафіяльних шкіл
- за його допомоги Межиріцький колегіум став значним освітнім закладом
- був любителем створення пейзажних парків (Висоцьк, Володарка, Мотовилівка, Солтанівка), ботанічного саду у Самострілах;
- на його честь ботанік Віллібальд Бессер назвав один вид шипшини — Rosa borejkiana
- подарував багато видів рослин для ботанічного саду Крем'янецького ліцею
- був рівненським повітовим маршалком,
- у 1805 році княжна Ізабела Чорторийська спеціально приїхала подивитись на його ботанічний сад у Самострілах
- написав та видав друком кілька праць про Волинь, статтю «Про виховання дітей» надрукували в «Календарі Чеха» (1859).
Помер 22 червня 1854 у селі Дідівщина, де й похований.
Сім'я
Дружина — Юзефа Ганська. Діти:
- Софія — дружина Юзефа Казімежа Антонія,[1] мати Едварда та Вацлава[2] Руліковських
Примітки
Джерела
- Maria Hornowska. Boreyko Wacław z Kneruta // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 325—326. (пол.)