Вацлав з Шамотул

Вацлав з Шамотул[3], Шамотульчик, Шамотульський (пол. Wacław z Szamotuł, 1526 або 1529, Шамотули1567 або 1568, Вільна) — польський поет, композитор, представник східноєвропейського Відродження[3].

Вацлав з Шамотул
Основна інформація
Дата народження 1520[1]
Місце народження Шамотули, Ґміна Шамотули, Шамотульський повіт, Великопольське воєводство, Польща
Дата смерті 1560[1][2]
Місце смерті Вільнюс, Велике князівство Литовське
Громадянство Королівство Польське
Віросповідання Кальвіністська церква
Професії поет, композитор
Освіта Ягеллонський університет
Мова латина
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Шамотули — це невелике містечко неподалік від Познані. Навчався в Академії Любранського у Познані і в краківському Ягеллонському університеті. Вацлав був учнем відомого польського теоретика, педагога і композитора Себастьяна з Фельштина. Взагалі, Шамотульський був відомий як справжня людина епохи Відродження, тому що знав також такі різноманітні науки, як право, математику і філософію, зокрема арістотелеву. Крім того, що Вацлав складав музику, він прославився ще і як поет і співак.

Талант і багатосторонність Вацлава дозволили йому вже в досить юному віці — в 1547 або 1548 році — стати придворним співаком і композитором короля Сигізмунда Августа. Тим не менш, він не був зобов'язаний навчати молодих співаків, ймовірно, внаслідок труднощів з голосом. У 1555 Вацлав залишає Краків, отримавши звання «королівського композитора».

З 1555 року працював у Радзивілла Чорного[3].

Але геніальна обдарованість майстра не змогла реалізуватися повною мірою. Його блискуча творча діяльність не тривала довго — він помер молодим.

Творчість

Один з найбільш знаменитих польських композиторів епохи Відродження. Незважаючи на коротке життя, Вацлав з Шамотул по праву вважається першим з польських композиторів, хто отримав широке визнання не тільки на батьківщині, але і за кордоном. У його творах, як світських, так і духовних, відзначають ліричну спрямованість змісту і тонкість колориту. Вацлава відрізняла висока поліфонічна майстерність, а мелодика його творів була близька народно-пісенному складу.

Серед творів Вацлава з Шамотул виділяються мотети написані з широким використанням імітаційної техніки, вони відрізняються тонким почуттям гармонійного стилю, насичені живим, емоційним змістом, типовим для світської лірики гуманістів[3]. Вацлав з Шамотул писав головним чином на латинські тексти; в період близькості до кальвіністів — на польські. Більшість творів Вацлава з Шамотул була написана для хору a capella.

Його мотети «In te Domine speravi» і «Ego sum pastor bonus» були першими польськими музичними композиціями, опублікованими за кордоном.

Твори

Мотети латинські:

  • In te Domine speravi, опублікований в Нюрнберзі (1554) — перший твір польського композитора, виданий за кордоном Польщі
  • Ego sum pastor bonus, опублікований в Нюрнберзі (1564)
  • Nunc scio vere — зберігся в рукописі органної транскрипції у т. зв. табулатурі «Замок» близько 1590

Пісні польські (ймовірно, всі 1550):

  • Christe, qui lux es et dies, по-польськи (Христе, дню нашої світлості, слова Микола Рей)
  • Modlitwa, коли dziatki spać idą (Молитва, коли діти йдуть спати, вечірня пісня, слова Анджей Тшецескі
  • Pieśń o narodzeniu Pańskim (Пісня про народження боже..., слова Якуб з Ільжи пол. Jakub z Iłży?)
  • Powszednia spowiedź (Остання сповідь (Ах, Добродію мій небесний), слова Анджей Тшецескі)

псалми у польському перекладі:

  • Błogosławiony człowiek (Благословенний чоловік, Псалом 1. у перекладі Анджея Тшецескі)
  • I któż będzie przemieszkiwał (Domine, quis habitabit, Псалом 14. у перекладі Анджея Тшэцескі)
  • Nakłoń, Panie, ku mnie ucho Twoje (Inclina, Domine, aurem Tuam, Psalm 86. (85.) в перекладі Миколи Рея)
  • Alleluia, chwalcie Pana (Laudate Dominum omnes gentes, Псалом 117. (116.) )

Він також є автором таких творів: Dekalog mniejszy, Dekalog więtszy, Pieśń a prośba człowieka krześcijańskiego.

Крім того, відомо, що він склав 8-голосні Mszę, Lamentacje i pasję та ряд інших творів латинською мовою.

Творчий доробок

Він помер рано, і тільки деякі з його праць збереглися. За словами Шимона Старавольського, який написав першу коротку біографію Вацлава, «якби бог дозволив йому прожити довше, поляки не мали б потреби заздрити італійцям їх Палестрину, П'єтро Лапі і Віадану».

Музичні твори Вацлава з Шамотул були видані за його життя в Кракові, Нюрнберзі та Кенігсберзі. Більшість з них втрачено. Збереглися і були перевидані 4-голосні мотети, 7 4-голосних пісень, 4 - і 6-голосні служби. З його поетичних творів збереглися 3 латинських вірші.

Примітки

Література

  • Ливанова, Т. История западноевропейской музыки до 1789 года (Эпоха Возрождения): Учебник
  • Сhybiński A., Wacław z Szamotuł. «KM», 1948, t. XXIII;
  • Jachimecki Z., Wpływy włoskie w muzyce polskiej, cz 1, Kr., 1911; Opieński H., La musique polonaise, P., 1918 (приложения);
  • Jachimecki Z., Muzyka polska w rozwoju historycznym, t. 1, Kr., 1948;
  • Szweykowscy A. i Z., Wacław z Szamotuł — renesansowy muzyk i poeta, «Muzyka», 1964, No 1-2.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.