Ягеллонський університет

Ягеллонський університет, або Ягайлонський університет[2] (пол. Uniwersytet Jagielloński), часто Краківський університет — вищий навчальний заклад у Кракові, найдавніший й один з найбільших у Польщі, один з найстаріших у Європі.

Ягеллонський університет
Collegium Novum
Тип державний
Країна  Польща
Розташування Краків,  Польща
Гасло «Розум величніший за силу» (лат. Plus ratio quam vis)
Назва на честь Ягеллони
Засновано 12 травня 1364
Засновник Казимир III
Ректор Проф. Войцех Новак
Студентів 52 445 (2008)
Співробітників ▲7246 осіб (2019)[1]
Членство у
  • Утрехтська мережа, Коїмбрська група і Europaeumd
    • Складається з Бібліотека Яґеллонського університету, філологічний факультет Ягеллонського університетуd і Колегіум Маюса
    Випускники Категорія:Випускники Ягеллонського університету
    Штаб-квартира Краків
    Адреса Collegium Novum
    ul. Gołębia, 24
    31-007 Kraków
    Сайт www.uj.edu.pl
    Нагороди
     Ягеллонський університет у Вікісховищі

    Грамоту про заснування університету було видано 12 травня 1364 року Казимиром III,[3] він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у XIX столітті, щоб підкреслити зв'язок з династією Ягеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найстарішим у Польщі і одним з найстаріших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.

    Після розквіту в другій половині XV — на початку XVI століть занепав у XVII столітті, за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.

    Факультети

    На цей час Ягеллонський Університет (включно з Медичним колегіумом) має 15 факультетів:

      • Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
      • Філософський факультет
      • Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
      • Історичний факультет (Wydział Historyczny)
      • Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
      • Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
      • Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
      • Факультет хімії (Wydział Chemii)
      • Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
      • Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
      • Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
      • Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
    • Collegium Medicum
      • Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
      • Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
      • Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
    Ягеллонський університет.
    Кампус 600-річчя поновлення Ягеллонського університету

    Університет здійснює підготовку за 73 напрямами q 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.

    Бібліотека Ягеллонського університету

    Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших у Польщі, має більше 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперника, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.

    Українці в університеті

    Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який у числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський із Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[джерело?]

    За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. У XIX столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Флоріян Кудревич, Леон Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 р. професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.

    Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-х роках — Українську Студентську Громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів.

    У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.

    У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року).

    Із 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

    Із 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.

    Відомі випускники

    Почесні доктори

    Див. також

    Примітки
    1. https://en.uj.edu.pl/en_US/about-university/facts-and-figures
    2. Ягайлонський університет[недоступне посилання з серпня 2019]
    3. Ягеллонський університет | Польща для мандрівників. ostarbeiter.vn.ua. Процитовано 10 березня 2017.

    Джерела та література

    Посилання

    Віртуальний візит університетом:

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.