Ваянг
Ваянг — індонезійський театр тіней. Термін використовується як для позначення самого театру, так і для назви ляльок, використовуваних у постановках. Найбільш широко поширений на остовах Ява і Балі.
Немає відомостей, чи існував ваянг до появи індуїзму в південно-східній Азії в I столітті нашої ери. Хоча, можливо, усна творчість корінних народів Індонезії справило глибокий вплив на розвиток ваянг. Більшість сюжетів взяті з індійського епосу - Рамаяни і Махабхарати.
Ляльки виготовляються з буйволової шкіри і прикріплюються до бамбукових стержнів. Глядачі бачать лише тінь ляльок на білому екрані, які підсвічуються електричною або гасовою лампою.
Саме поняття ваянг ділиться на: ваянг-куліт (театр тіней), ваянг-голек (театр дерев'яних ляльок), ваянг-топенг - театр акторів у масках. Але зазвичай під цим поняттям мають на увазі саме театр тіней.
Даланг - людина, що знаходиться за екраном. Він і актор-ляльковод, і оповідач, а часто і співак, і автор сюжету.