Вбудовані приміщення

Вбудовані приміщення — приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі, яке по периметру обмежене стінами і перегородками будівлі; - по висоті обмежене чистими підлогами і чистим перекриттям відповідного поверху будівлі.

Вбудоване приміщення є вбудованим у будівлю приміщенням.

Із усталеної практики проектування можливо трактувати визначення зазначених приміщень виходячи із архітектурно-конструктивних та планувальних рішень[1]:

• вбудоване приміщення - приміщення, яке розташоване в межах огороджувальних конструкцій існуючої споруди;
• вбудовано-прибудоване приміщення - приміщення, конструктивна схема якого прийнята в межах огороджувальних конструкцій основної споруди, а частина виступає за її межі.

Такі приміщення здебільшого влаштовуються у процесі реконструкції, яку визначають[2] як перебудову існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язану з удосконаленням виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшення умов експлуатації та проживання, якістю послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Так, при реконструкції житлового будинку можливі улаштування у перших поверхах замість квартир приміщень (вбудованих або вбудовано-прибудованих) громадського призначення. Такі вбудовані та вбудовано-прибудовані приміщення в структурі житлового будинку при проектуванні або реконструкції трактуються як нежитлові приміщення[3].