Приміщення
Примі́щення — частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Приміщенням називають простір, обмежений з усіх сторін захисними конструкціями: стінами (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою. Простір під горищем і простір, огороджений сітчастими захисними конструкціями, не є приміщенням[1].
Види
- Технічне приміщення — приміщення для розміщення обладнання тепловузлів, бойлерних, щитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних устав та ін.
- Житлове приміщення
- Нежиле приміщення
- Допоміжне приміщення
- Вбудовані приміщення
- Прибудовані приміщення
- Вбудовано-прибудовані приміщення
Примітки
- Кабінет Міністрів України. Постанова Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ
Посилання
- Аварійні житлові будинки (приміщення) // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.