Великий Рижанівський курган
Великий Рижа́нівський курган — археологічна пам'ятка, скіфський курган початку III століття до н. е., один з найпізніших курганів скіфської еліти.
Великий Рижанівський курган | |
---|---|
Великий Рижанівський курган | |
Розташування | |
Координати | 49°03′22″ пн. ш. 30°42′41″ сх. д. |
Країна | Україна |
Регіон | Черкаська область |
Найближче місто | місто Звенигородка, село Рижанівка |
Історія | |
Культура | скіфська |
Період | поч. III ст. до н. е. |
Розташування
Курган знаходиться за 6 км на південь від села Рижанівки Звенигородського району Черкаської області.[1]
Історія дослідження
У 1884 році за дорученням власника Рижанівського маєтку Ю. Грінцевич розкопав частину Рижанівського кургану, нічого не знайшов і розкопки на цьому припинив. У полишеній траншеї в 1887 році провалився ґрунт над невиявленою дослідником катакомбою. Селянин Андрій Маслюк знайшов тут золоті та інші речі. Наляканий знахідкою людського черепа, який розсипався в його руках, він припинив розкопки, а знайдені речі передав в Рижанівський маєток. Після цього польський археолог Г. Осовський дослідив випадково відкрите поховання. Більша частина кургану так і залишилася нерозкопаною, і його дослідження були завершені тільки в наш час. У 1995–98 роках спільна українсько-польська експедиція під керівництвом С. Скорого (Ін-т археології НАН України, Київ) та Я. Хохоровського (Ін-т археології Яґеллон. ун-ту, Краків).
Слід зазначити, що на поміщицьких землях у лісостепу грабіжницькі розкопки не набували широкого розвитку. Наприклад, Центральне поховання цього самого Рижанівського кургану так і залишилося непограбованим, що взагалі є винятковим випадком для скіфської археології[2].
Опис кургану та знахідок
Під насипом кургану, який у 1880-ті роки був висотою близько 8 м при діаметрі більш ніж 30 м, відкрито дві могили у вигляді глибоких споруд (катакомб) з входами та підземними камерами. В них знаходились останки чоловіка 45–50 років, ймовірно вождя, у супроводі поховання озброєного кінного слуги (центральна могила) та молодої жінки, ймовірно жриці, яку також супроводжувала слуга — дівчинка 12–14 років (бокова гробниця). Могили виявилися не пограбованими, що є великою рідкістю стосовно поховань пам'яток скіфської еліти, і містили особисті прикраси, виконані з коштовних металів; велику кількість посуду, зокрема грецькі амфори, столовий глиняний та металевий посуд, скіфські казани, срібні келихи, виконані у скіфському звіриному стилі та прикрашені сценами боротьби тварин; значну кількість зброї тощо.
Джерела
- G. Ossowski. Wielki Kurhan Ryzanowski wedug bada dokonanych w latach 1884 і 1887. Krakw, 1888
- J. Chochorowski, S. Skoryj. Prince of the Great Kurgan // Archeology. 1997, Sept.-Oct.
- Нейман Ц. Г. Разграбление большого кургана «Огюз» близ с. Нижние Серогозы Мелитопольского уезда // Киевская старина. — 1902. — № 4. — С. 169
- Самоквасов Д. Могилы русской земли. — М., 1908. — С. 72
- Chochorowski J., Skoryj S. The «collateral» (female) Burial at the Greate Ryzhanowka Barrow // Studies in ancient art and civilization. — Krakow, 1997. — T. 8. — P. 71-92.
Примітки
- Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
- http://www.litsa.com.ua/show/a/31496
Посилання
- Енциклопедія сучасної України
- «ПРО ПОГРАБУВАННЯ СКІФСЬКИХ КУРГАНІВ В РАЙОНІ ЧОРТОМЛИКА» С. В. Полін
- «Курган скарбів, скандалів і… злого духа». Газета «Прес-Центр»
- «СКІФСЬКИЙ КУРГАН З РОЗМАЛЬОВАНИМ САРКОФАГОМ» К. П. Бунятян, О. Є. Фіалко