Величковський Борис Митрофанович

Борис Митрофанович Величковський (26 червня 1947, Ногінськ, Московська область — 5 січня 2022, Москва[1]) — радянський і російський психолог, фахівець в галузі фундаментальних і прикладних досліджень пізнавальних процесів, один із засновників міждисциплінарних когнітивних досліджень в Росії і за кордоном. Доктор психологічних наук, doctor rerum naturalium, член-кореспондент РАН з 29 травня 2008 року по Відділенню нанотехнологій та інформаційних технологій. Один з авторів «Великої Російської енциклопедії».

Величковський Борис Митрофанович
Народився 26 червня 1947(1947-06-26)
Ногінськ, Московська область, РРФСР, СРСР
Помер 5 січня 2022(2022-01-05) (74 роки)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність психолог
Галузь когнітивна наука
Alma mater Факультет психології МДУ імені М. В. Ломоносоваd
Науковий ступінь доктор психологічних наук
Вчене звання члени-кореспонденти РАНd і професор
Науковий керівник Лурія Олександр Романович
Вчителі Лурія Олександр Романович
Знання мов російська
Заклад Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»

Біографія

У 1966-1971 роках навчався на факультеті психології МГУ і на фізичному факультеті Берлінського університету ім. Гумбольдта. У 1970-ті роки працював з А. Н. Леонтьєвим і А. Р. Лурія, асистент А. Р. Лурія по кафедрі загальної психології (1971) і доцент (1977) факультету психології МГУ. Кандидат психологічних наук (1973, дисертація «Мікроструктурний аналіз зорового сприйняття»). У 1970-х роках разом з Н. В. Цзен створив при факультеті психології МГУ Проблемну лабораторію сприйняття [1]. У 1987 році створив там же першу в СРСР і Росії кафедру когнітивних досліджень.

У 1979-1981 роках обіймав професуру Вільгельма Вундта Лейпцігського університету. У 1986 році захистив докторську дисертацію «Функціональна організація пізнавальних процесів». Професор нейропсихології (1990, Університет Білефельд, ФРН), експериментальної психології (1992, Торонтський університет, Канада), прикладних когнітивних досліджень (1994, Дрезденський технічний університет, ФРН)[2]. З 1996 по 2012 роки, з перервами, очолював Інститут психології праці, організаційної та соціальної психології Дрезденського технічного університету[3].

Дійсний член професійних товариств: Deutsche Gesellschaft fuer Psychologie, European Association of Cognitive Ergonomics, European Society of Cognitive Psychology, International Association of Applied Psychology (IAAP), Psychonomic Society, Cognitive Science Society[4]. Член виконкому і президент секції прикладних когнітивних досліджень IAAP (1998-2004, 2010-2014). Президент-організатор і перший президент Міжрегіональної асоціації когнітивних досліджень (2004-2008). Перший психолог в історії Російської академії наук, обраний в члени РАН по одному з її природничо-наукових відділень (Відділення нанотехнологій та інформаційних технологій, 2008).

Перший російський психолог - стипендіат фонду Гумбольдта (Бонн). Почесний член Центру міждисциплінарних досліджень (Білефельдський університет, ФРН), Ради з природничих та інженерних наук Канади (Оттава), Японського товариства з розвитку науки (Токіо), RIKEN Brain Science Institute (Вакосі, Токіо), Університету Гранади (Гранада, Іспанія), фонду Конрада Лоренца і інституту еволюції пізнання Віденського університету (Альтенбург, Австрія). Провідний експерт Німецького науково-дослідного товариства (DFG) та Комісії Євросоюзу за новими і виникають напрямками науки і технологій (програма NEST - New and Emerging Science and Technology). Координатор науково-дослідних і прикладних проектів, в тому числі європейських проектів NEST-Pathfinder і Networks of Excellence.

  1. Борис Митрофанович Величковский. www.psy.msu.ru. Процитовано 4 лютого 2022.
  2. Ушаков Д. В. Уровни построения образа: к 70-летию Б. М. Величковского. // «Вопросы психологии», 2017.
  3. "Только следование элементарным принципам научного мышления (Интервью Б. М. Величковского ). anleontiev.smysl.ru. 12 сентября 2002 года. Процитовано 4 лютого 2022.
  4. Величковский Борис Митрофанович. | ИС АРАН. isaran.ru. Процитовано 4 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.