Велосипедний туризм

Велосипедний туризм (велотуризм) — один із видів туризму, в якому велосипед служить головним або єдиним засобом пересування. Поняття «велосипедний туризм» багатозначне і стосується як одного з видів активного відпочинку, так і різновиду спортивного туризму.

Перехід велотуристів через болото

Велотуризм як активний відпочинок

Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, що містять загальнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру. Складність таких походів може коливатися від простої до вкрай високої, маршрути прокладаються так, щоб використати переваги, які дає велосипед для швидкого пересування по маршруту. Головні відмінності таких велопоходів від спортивного велотуризму, орієнтованого на отримання спортивних розрядів і звань — відмова від навмисного ускладнення маршруту, поділу походів на категорії складності та суміщення спортивної складової походу з оглядом культурних та природних пам'яток. Серед видів активного відпочинку велосипедний туризм є лідером за швидкістю пересування і протяжністю маршрутів.

Різновиди велопоходів
  • Одноденний велопохід — велопохід без ночівель. Як правило, виїзд вранці, приїзд — увечері того ж дня.
  • «Похід вихідного дня» (ПВД) — велопохід з однією ночівлею, як правило, виїзд у суботу вранці та приїзд у неділю ввечері.
  • Багатоденний велопохід — велопохід тривалістю в кілька днів.
  • Тривалий велопохід — велопохід, що може тривати до кількох місяців та з маршрутом по декількох регіонах, країнах.
  • Навколосвітня велоподорож — велопохід довкола Земної кулі, проходить по більшості континентів, триває до кількох років.
  • Відпочинок велотуристів на березі моря

Спортивний велотуризм

Спортивний велотуризм — це неолімпійський вид спорту та один з видів спортивного туризму. У велосипедному туризмі засобом пересування є велосипед. Велосипедний туризм входить до Федерації спортивного туризму України. Основною ідеєю спортивного велосипедного туризму є проходження спортивних велосипедних походів. Спортивні велосипедні походи класифікуються за категоріями складності (I—VI). Спортсмени-велотуристи проходять велосипедні походи, починаючи від походів низької категорії складності (I) до походів високої категорії складності (VI). Основна ціль спортивного велосипедного туризму — підвищення туристичної майстерності, удосконалення техніки й тактики проходження маршрутів, освоєння нових видів туристичного спорядження, отримання спортивних звань (включно до Майстра спорту України).

Велосипедний туризм також є одним із видів активного відпочинку.

Категорії складності велосипедних походів

Походи у спортивному велосипедному туризмі розділяються на шість категорій складності (к.с.): перша — I к.с. (найпростіший рівень), друга — II к.с., третя — III к.с., четверта — IV к.с., п'ята — V к.с. та шоста — VI к.с. (найскладніший рівень). Для визначення складності та категорії походу оцінюють тривалість ходових днів, протяжність у кілометрах, наявність ґрунтових/гірських доріг, набір висоти. У велосипедних походах VI к.с. враховують також локальні перешкоди — переправи через річки або категорійні перевали[1].

Категорія складності походу Тривалість ходових днів походу, макс., Т Протяжність у км, не менше, L На рівнинній місцевості У гірській місцевості Вимоги до учасників
I к.с. 6 днів (+1 днювання) 250 км Не регламентується Не регламентується Всі охочі
II к.с. 8 днів (+1—2 днювання) 400 км Не менше 150 км ґрунтових доріг

При відсутності цих перешкод — L>800 км

 Не менше 75 км ґрунтових доріг, сумарний набір висоти не менше Н=2000 м.

При відсутності ґрунтових доріг Н=4000 м.

 учасники I к.с. 30 % на одну категорію нижче.
III к.с. 10 днів (+2 днювання) 500 км Не менше 200 км ґрунтових доріг, польових та лісових стежок.

При відсутності цих перешкод — L>1000 км

 Не менше 100 км ґрунтових доріг, Н=4000 м.

При відсутності ґрунтових доріг Н=7000 м.

 учасники II к.с. 30 % на одну категорію нижче.
IV к.с. 13 днів (+2—3 днювання) 600 км Не менше 300 км ґрунтових доріг, польових та лісових стежок.

При відсутності цих перешкод — L>1200 км

 Не менше 150 км ґрунтових доріг, Н=7000 м.

При відсутності ґрунтових доріг Н=10000 м.

 учасники III к.с. 30 % на одну категорію нижче.
V к.с. 16 днів (+3 днювання) 700 км Не менше 400 км ґрунтових доріг з піщаними або заболоченими ділянками, по лісових хащах з подоланням водних перешкод вбрід. Не менше 200 км ґрунтових доріг Н=10000 м.

При відсутності ґрунтових доріг Н=15000 м.

 учасники IV к.с. 30 % на одну категорію нижче.
VI к.с. 20 днів (+4 днювання) 800 км Не менше 500 км доріг, що важко долаються на заболочених чи піщаних ділянках, лісових хащах, подолання річок з наведенням не менше однієї переправи. Не менше 250 км ґрунтових доріг, Н=12000 м, подолання не менше одного категорійного перевалу 1-А або річки з наведенням переправи.

При інших умовах — Н=20000 м.

 учасники V к.с.
  1. H — сумарний набір висоти за весь похід
  2. для велопоходів, що включають рівнинні та гірські ділянки, перешкоди враховуються у відповідних (до відстані та подоланих перешкод) пропорціях;
  3. радіальні кільцеві виїзди (не більше 10 % від загальної протяжності маршруту) як у рівнинній, так і в гірській місцевостях зараховуються в повному обсязі;
  4. лінійні радіальні виїзди у гірській місцевості на велосипедах з вантажем зараховуються у обидві сторони, а без велосипедів (підняття на вершини, спуски до джерел, інші вилазки тощо) — зараховуються в одну сторону;
  5. не менше ніж 50 % ночівель для походів усіх к.с. повинно бути в польових умовах.

Див. також

Примітки
  1. http://dfst.dp.ua/index.php?newsid=45 Методика категорування походів з велосипедного туризму

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.