Венетські Передальпи
Венетські Передальпи чи Венетські Альпи — гірський хребет, частина Передальп, розташований на південному сході Альп в італійському регіоні Венето, що на північному сході країни. Венетські Передальпи, спускаючись на півдні вниз до долини По, служать своєрідним входом до самих Альп. Найвища вершина — Кол Нудо, що сягає метрів. 2472
Венетські Передальпи італ. Prealpi Venete | ||||
Країна | Італія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Венето, Фріулі-Венеція-Джулія, Трентіно-Альто-Адідже | |||
Гороутворення | Альпи | |||
Найвища точка | Кол Нудо (Col Nudo) | |||
- висота | 2472 м | |||
Венетські Передальпи у Вікісховищі |
Опис
Згідно з визначенням Єдиного міжнародного орографічного поділу Альпійської системи (SOIUSA), Венетські Передальпи — це частина Альп, що належить до Південно-Східних Альп; до цієї ділянки, окрім Венето, входять також деякі райони Трентіно та Фріулі.
Згідно з класифікацією Альп Німецького та Австрійського альпійського клубу (AVE), Венетські Передальпи є частиною Карнічних Передальп. У Поділу Альп таке визначення не вживане, натомість використано назву Тривенетські Альпи, що, однак, вказує на дуже розлогу смугу, що включає як Венетські Передальпи, так і Передальпи регіону Фріулі — Венеція Джулія.
За італійським традиційним дидактичним поділом Альп застосовується вираз "Венетські Передальпи", що включає всі Передальпи, розташовані в регіоні Венето, разом із гірським масивом Монте Бальдо (останній за іншими критеріями зараховуть до Ломбардських Передальп) [1].
Протяжність і межі
За визначенням Єдиного міжнародного орографічного поділу Альпійської системи Венетські Передальпи простягаються від річки Адідже на заході до долини Вальчелліна на сході, між провінціями Тренто (в Трентіно-Альто-Адідже), Вероною, Віченцою, Тревізо, Беллуно (у Венето) і Порденоне (у Фріулі-Венеція Джулія).
За цією ж класифікацією вони межують:
- на півночі з Доломітовими Альпами, від яких їх відокремлюють Селла ді Перджин, Вальсугана, Селла ді Артен і течія річки П'яве;
- на північному сході з Карнічними та Гайльськими Альпами, від яких їх відділяють Пассо ді Сант'Освальдо та Вальчелліна;
- на південь з долиною По;
- на захід з Брешіанським і Гардезанським Передальпами, від яких їх відділяє річка Адідже.
Поділ
Згідно із класифікацією Єдиного міжнародного орографічного поділу Альпійської системи, Венетські Передальпи поділяються таким чином із заходу на схід:
- Вічентинські Передальпи
- Лессінія (гірський масив і географічна зона)
- Малі Доломіти
- Група Плато (Алтіп'яні)
- Передальпи Беллуно
- Масив Граппа
- Гірський ланцюг Кавалло-Вісентін
Вершини
Найважливіші вершини:
- Кол Нудо ( ), між провінціями 2472Беллуно і Порденоне, на східному краю.
- Чима Додічі ( ) на північній околиці плато Азіаґо 2341
- Чима Портуле ( ) на північнім краї плато Азіаґо 2310
- Чима Кареґа ) у масиві Carega 2259
- Чима Палон ) в Пазубіо 2232
- Монте Кавалло ( ) 2251
- Монте Граппа ( ) 1775
- Кол Вісентін ( ) 1764
Галерея зображень
- Монте Граппа
- Чима XII
- Пазубіо
- Лессінія
- Малі Доломіти
- Чима Кареґа
- Монте Кавалло
Примітки
- Essendo numerosissimi i testi didattici che trattano delle Alpi, se ne riportano in bibliografia solo alcuni, a mero titolo di esempio, tra quelli più diffusi delle principali case editrici.
Джерела
- Carlo Griguolo, Chiara Forgieri, Daniela Romagnoli (2014). Il nuovo giramondo. Paravia. с. 16. ISBN 9788839507532A.
- Grande Atlante Geografico e Storico. UTET. 1991. ISBN 8802044465. Tavole 42/43, 92, 101, 184, 202, 236, 246.
- F. Cassone, D. Volpi, M. Ramponi, F. Dobrowolni (1996). L'Argonauta. Lattes. с. 59.
- Eduardo Garzanti et al. (1995). Il libro Garzanti della Geografia. Garzanti. с. 50.
- Lamberto Laureti (1994). Conoscere le Alpi. Novara: Istituto Geografico de Agostini.
- G. Pittella, ред. (1990). Itinerari attraverso l'Italia. Giunti Marzocco. с. 94.
- Trentino - Alto Adige. Guide rosse del TCI. Touring editore. с. 12.
- Valerio Lugani (ред.). Il suo aspetto. Trentino Alto Adige. Meravigliosa Italia, enciclopedia delle regioni. Aristea.
- Trentino-Alto Adige (вид. 2). UTET. 1971. с. 49. Текст «Giuseppe Morandini
» проігноровано (довідка)
- M. Carazzi, F. Lebrun, V. Prevot, S. Torresani (1981). Spazi e civiltà. Giunti-Marzocco. Tavola 20.
- Ricciarda Simoncelli (1984). Conoscere l'Italia. Le Monnier. с. 22.
- Lorenzo Bersezio (1999). I territori dell'uomo. De Agostini. с. 143.