Венула
Венули (venule) — дрібні кровоносні судини діаметром 8—100 мкм[1], у які збирається кров із капілярів. Кілька венул об'єднуються у вену.
Розрізняють три типи венул, найдрібніші із них — посткапілярні (діаметр 12—30 мкм) — складаються з одного шару ендотелію, навколо якого розташовується невелика кількість перицитів. Стінки цих судин густо всіяні порами (фенестровані), що дозволяють проходженню рідини із крові в тканину, за цією ознакою вони більше схожі до капілярів ніж до вен[1]. У всіх вторинних лімфоїдних органах, за винятком селезінки, посткапілярні венули мають спеціалізовані ділянки високого ендотелію, побудованого із кубічних ендотеліоцитів. У цих місцях відбувається екстравазація лімфоцитів, тобто їх вихід із кров'яного русла. У ділянках запалення, а також під час алергічних реакцій проникність посткапілярних венул збільшується під впливом брадикініну, простагландинів, гістаміну та інших меіаторів запалення. Це призводить до посиленого просочування рідини із крові у навколишні тканини і виникнення набряку та екстравазації лейкоцитів[2].
Більші венули мають один або два шари гладеньких м'язів та тонку зовнішню оболонку[1]. До них належать збірні (діаметр 30—50 мкм) та м'язові (діаметр до 100 мкм) венули.