Вень-цзун (династія Тан)

Вень-цзун (кит.: 文宗; піньїнь: Wénzōng), особисте ім'я Лі Ан (кит.: 李昂; піньїнь: Lǐ Áng; 20 листопада 809 — 10 лютого 840) — сімнадцятий імператор династії Тан у 827—840 роках.

Вень-цзун
17-й Імператор Тан
13 січня 827 — 10 лютого 840 року
Попередник: Лі Чжань
Спадкоємець: Лі Чань
 
Народження: 809[1]
Чанань
Смерть: 840[1]
Чанань
Країна: Династія Тан[2]
Рід: династія Лі
Батько: Му-цзун[2]
Мати: Empress Dowager Xiaod
Шлюб: Consort Yangd і Q8251368?
Діти: Li Yongd[2], Li Zongjiand[2], Q10894120?, Q16603626?, Li Shi(Daughter of Li Ang ( Wen Zong Huang Di ))d[2] і Q10890063?

Життєпис

Народився 20 листопада 809 року у родині імператора Му-цзуна. При народженні мав ім'я Лі Ан. Отримав гарну освіту. Став імператор під ім'ям Вень-цзун у 827 році після вбивства зведеного брата Цзін-цзуна.

Із самого початку свого володарювання припинив розкоші, скоротив видатки на імператорський двір. Водночас відновив практику аудієнцій. Намагався старанно виконувати свої обов'язки. Боровся з корупцією, призначав на важливі адміністративні посади здібних чиновників.

При цьому вирішив відновити політику Сянь-цзуна щодо військових губернаторів (цзєдуши). У 827—829 роках він боровся з впливовими цзєдуши з роду Лі у містах Цанчжоу та Шицзячжуан (сучасна провінція Хебей). Після цього успіху здалися імператору цзєдуши з роду Ши, які правили у префектурах на території сучасних провінцій Хебей та Шаньсі. Втім спроба розбити Наньчжао зазнали поразки. Іншою проблемою були річкові пірати. Для боротьби з ним імператор у 831 році створив спеціальний підрозділ.

Водночас у 830 році загострилося протистояння між родами Ніу та Лі, що негативно впливало на якість адміністративного апарату. Воно тривало до самої смерті імператора. Вень-цзун намагався маневрувати між ними. Тому часто представники цих родів змінювали один одного на посадах канцлерів.

Проте головною метою Вень-цзуна було позбавлення влади євнухів. Для цього він вирішив їх знищити. Перша спроба у 830 році виявилася невдалою. Вдруге він намагався це здійснити у 835 році. Спочатку завдяки одній групи євнухів вдалося стратити голову другої групи євнухів. Того ж року було організовано новий замах на євнухів. На аудієнції Вень-цзуну розповіли на гарне знамення — перед палацом на гранатовому дереві виступила солодка роса. Імператор надіслав євнухів дослідити це. Тоді вояки повинні були напасти на них, проте один з них передчасно виказав себе, євнухів розбіглися. після чого вони організували страту змовників. Ця подія дістала назву «Змова солодкої роси». Невдача у справі винищення євнухів сильно вплинула на Вень-цзуна. Згодом — у 839 році — внаслідок інтриг євнухів імператор був вимушений стратити спадкоємця трону Лі Юна. Це ще більше підірвало здоров'я Вень-цзуна, він незабаром помер 10 лютого 840 року.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. China Biographical Database

Джерела
  • Rainer Hoffmann, Qiuhua Hu: China. Seine Geschichte von den Anfängen bis zum Ende der Kaiserzeit. Rombach, Freiburg 2007, ISBN 978-3-7930-9499-9
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.