Вертлюжна гармата

Вертлюжна гармата — невелика гармата, що змонтована на вертлюзі. На відміну від звичайної гармати, вертлюжна гармата не мала лафета[1]. Така гармата за допомогою вертлюга з шарнірами могла вільно поверталася по горизонталі та вертикалі. Деякі вертлюжні гармати заряджалися з казенника, інші з дула[2]. Вертлюжні гармати використовувалися в XV—XIX століттях як в сухопутних військах так і на флоті[3]. У тому числі активно застосовувалися для захисту фортифікаційних укріплень.

Вертлюжна гармата

Головним завданням вертлюжних гармат було ураження піхоти противника. Ототожнення вертлюжних гармат з кулевринами є помилковим, кулеврина це будь-яка гармата з ребристим стволом, незалежно від калібру, величини чи конструктивних особливостей (у тому числі наявності лафета).

Перевагами вертлюжної гармати були висока швидкість наведення на ціль, висока скорострільність, мала вага[4]. Недоліками вертлюжної гармати була обмежена потужність і величина, тому що вертлюг не міг витримати відбою пострілу великої гармати, також дуже проблематичним було втримання ваги великої гармати. Ненадійні вертлюги ламалися під час стрільби.