Верхня Липиця (могильник)

Верхня Липиця — археологічна пам'ятка, стародавній могильник.

Пам'ятка датується часовим проміжком від 70-х рр. І ст. до останньої чверті II ст. Від назви пам'ятки пішла назва липицької культури. Досліджено в 1889–90 рр. І. Коперницьким. Міститься у селі Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області. Матеріали розкопок опубліковано 1932 року М. Смішком. Відкрито 67 поховань: 60 кремацій і 7 тілопокладень, а також залишки трьох спеціальних вогнищ для тілоспалення — т. зв. ustrina. Перебрані кістки похованих здебільшого були вміщені в накриті урни, переважно гончарні, або в ями. Супровідний інвентар: керамічні посудини-приставки, фібули, ключі, ножі, шила, пряжки, дзеркальця, пряслиця, намисто.

Джерела

Верхня Липиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 488. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Smiszko M. Kultury wczesnego okresu epoki cezarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej. Lwów, 1932. (пол.)

Ця стаття містить текст з Енциклопедії історії України, доступної за ліцензією CC BY-SA

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.