Верхня мантія Землі

Ве́рхня ма́нтія Землі́ (рос. верхняя мантия Земли, англ. upper mantle, outer mantle, peridotite shell; нім. oberer Mantel m, Peridotit-Schale f) — одна з оболонок земної кулі, верхня частина мантії Землі, лежить під земною корою, з якою межує по поверхні Мохоровичича.

Діаграма глибинної будови Землі за геофізичними даними (швидкості поздовжніх та поперечних сейсмічних хвиль, розрахункова густина речовини, температура та тиск). Верхня мантія позначена буквами UM

Глибина залягання верхньої мантії — від 5-10 км в океанах до 65-75 км у складчастих геосинклінальних поясах. Її підошва лежить на глибині 800–1000 км. У межах верхньої мантії виділяють субстрат (разом із земною корою утворює літосферу), астеносферу і шар Голіцина, який іноді відносять до середньої мантії.

Вважають, що верхня мантія складається переважно з основних і ультраосно́вних гірських порід.