Вершники Стародавнього Риму

Ве́ршники, екві́ти (лат. equites, однина — eques) — суспільний стан у Стародавньому Римі, другий за статусом після сенаторів. Латинське слово equites походить від equus («кінь»).

Римський еквіт (реконструкція)

Це були заможні люди, в основному представники комерційних та фінансових кіл, лихварі та торговці. Назву отримали, бо в давнину згідно з цензом найбагатші люди незнатного походження мали в разі збору ополчення виступати в похід на коні[1]. Стан вершників існував не лише в часи республіки, але й імперії. Зберігаючи своє значення та соціальний зміст, вершники одночасно були представниками як комерційних, так і військових кіл. Саме з вершників переважно складався нижчий та середній командирський склад римської армії протягом більшої частини її існування.