Вечори на хуторі біля Диканьки
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (рос. Вечера на хуторе близ Диканьки) — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом).
Вечори на хуторі поблизу Диканьки | ||||
---|---|---|---|---|
Вечера на хуторе близ Диканьки | ||||
Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1829—1832 | |||
Опубліковано | 1831, 1832 | |||
Опубліковано українською | 2019 | |||
Переклад | Юрій Винничук та ін. | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Складається з двох томів.
Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько»[1].
Зміст збірки
- Перша книга
- Друга книга
Структура твору
Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності.
Примітки
- Словарь гоголевского пасечника Рудого Панько: дуля. РИА Новости. 4 марта 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.