Вечір блазнів

У центрі сюжету — життя артистів бродячого цирку. Для того, щоб вирватися з лещат убогості, вони повинні пережити всі «принади» кочового життя. Проте суспільство не бажає приймати блазнів і клоунів, які повинні веселити народ. На арені їх зустрічають оплесками, а за кулісами — знущаннями й кепкуванням.

Директором провінційного цирку є Альберт Юханссон. Він втомився від бродячого життя і своєї молодої коханки Анни та мріє повернутися до своїх синів і стати доброчесним обивателем, який має рахунок у банку, і який любить сім'ю. Одного разу йому пощастило зустріти колишню дружину Агду. Він просить її повернутися, але дістає ввічливу відмову.

Між тим молода Анна зраджує Альберту з дамським угодником на ім'я Франс. Вона отримує від нього кулон, продавши який, за словами коханця, дівчина зможе безбідно жити упродовж цілого року. Проте коштовність виявляється підробкою. Юханссон, дізнавшись про зраду Анни, влаштовує їй грандіозний скандал. Він не може пробачити чергове приниження та викликає на бій Франса. Але в результаті саме Юханссон опиняється «на лопатках». Він погрожує пустити собі кулю в лоба, але в останню мить розвертає пістолет і стріляє у власне відображення в дзеркалі. Юханссону нічого не лишається, окрім як пробачити Анну, і відправитися знову в дорогу.

• Режисер — Інгмар Бергман
• Сценарист — Інгмар Бергман
• Продюсер — Руне Вальдекранц
• Композитор — Карл-Біргер Блумдаль

• Вечір блазнів на сайті IMDb (англ.)
• Вечір блазнів на сайті Swedish Film Database (англ.) (швед.)