Вибійний тиск

Вибійний тиск (рос. забойное давление; англ. bottom hole pressure; нім. Abbaudruck m, Sohlendruck m, Bohrlochsohlendruck m) — у нафтовидобуванні — тиск флюїду на вибої діючої нафтової, газової, водяної чи нагнітальної свердловини під час (і неусталеного) режиму її роботи.

Загальний опис

Характеризує пластову енергію, що зумовлює підіймання рідини (чи газу) у стовбурі свердловини. Розраховується за формулою (для нерухомого стовпа однокомпонентної рідини):

pв = H Rрg + pг,

де pв — тиск на вибої свердловини (вибійний тиск), Па; Н — висота стовпа рідини у свердловині, м; Rр — густина рідини, кг/м³; g — прискорення вільного падіння, м/с2; pг — тиск на гирлі свердловини, Па.

Вибійний тиск працюючої свердловини називається динамічним, зупиненої — статичним (тиск свердловини, яка довгий час простоює, називається пластовим). У зв'язку з тим, що продуктивні пласти залягають не тільки горизонтально, вибійний тиск у гідродинамічних розрахунках звичайно зводять до будь-якої горизонтальної площини, враховуючи тиск стовпа пластової рідини між цією площиною і вибоєм. Згідно з цим розрізняють справжній і зведений вибійні тиски. Вибійний тиск вимірюють в основному глибинним манометром.

Графічну залежність зміни вибійного тиску в часі після зупинки роботи свердловини називають кривою відновлення тиску. Цю криву отримують шляхом вимірювання тиску свердловинним (глибинним) манометром. Застосовуються для визначення параметрів нафтового чи газового пласта (коефіцієнти гідро- і п'єзопровідності та ін.) і свердловини (зведений радіус і т. ін.).

Визначення вибійного тиску

Вимірювання тиску глибинним манометром біля покрівлі пласта під час усталеного режиму роботи свердловини (часто перед зупинкою свердловини для вимірювання пластового тиску).

Див. також

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.