Виганду (річка)

Виганду
Річка Виганду біля села Кірумпяе (ест. Kirumpää)
58°03′41″ пн. ш. 26°42′58″ сх. д.
Витік біля села Саверна
• координати 58°03′41″ пн. ш. 26°42′58″ сх. д.
Гирло озеро Лямміярв
• координати 58°06′04″ пн. ш. 27°33′16″ сх. д.
Похил, м/км 0,52 м/км
Країни:  Естонія
Регіон Kanepi Rural Municipalityd
Виру
Võru Cityd
Räpina Rural Municipalityd
Сетомаа
Довжина 162 км
Площа басейну: 1420 км²
Притоки: Mädajõgid, Iskna Riverd, Pühäjõgid, Albri streamd, Q32200495?, Q32200753? і Q32200582?
Водойми в руслі Ваґула, Йиксіd, Lake Räpinad і Leevaku paisjärvd
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 587524
 Медіафайли у Вікісховищі

Виганду, також Виханду (ест. Võhandu jõgi, у верхній течії — Пюгайиґі, ест. Pühajõgi) — найдовша річка Естонії[1][2] (якщо вважати річки Вяйке Емайигі і Суур Емайигі двома річками, а не частинами однієї). Має довжину 162 км. Бере початок біля села Саверна. Протікає на півдні країни. У верхній течії має назву Пюгайиґі (Pühajõgi — «священна річка»).[3]

В минулому вважалася священною річкою.[3][4]

До басейну річки також належить озеро Аалупі.

Міфи

В минулому річку Виганду вважали священною. Говорили, начебто володар річки міг послати дощ, якщо торкати священну цю річку, забруднювати воду чи перегороджувати її русло.[4] В книзі Йогана Гутслафа (ест. Johann Gutslaff), виданій у 1644 році, говориться, як у 1641 році селяни, вважаючи, що неврожай це кара за забруднення води в річці і перегороджування її русла млином, що його побудував поміщик, зруйнували загату і млин та вичистили річку.[3][4] Причому, у руйнуванні млина брали участь не тільки місцеві селяни, але й селяни з багатьох інших місць півдня Естонії. Проти селян були викликані війська, однак суворо карати їх не стали, вважаючи причиною руйнування млина марновірство, а не бунт проти поміщика. В подальшому ці вірування забулися і у 19 столітті вже самі селяни будували на річці загати і млини.[5]

Посилання
  1. Ivar Arold. Eesti maastikud. — Tartu: TÜK, 2005. L. 277. (ест.)
  2. Võhandu jõgi. Сайт “Eesti Entsuklopeedia” http://entsyklopeedia.ee. Mittetulundusühing Entsüklopeedia, Tallinn. 12, 2003, muudetud 2011. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано квітень 2016. (фр.)
  3. Heiki Valk. Püha Võhandu rahvausus ja pärimuses (ест.)
  4. В. Е. Борейко, А. В. Подобайло, В. Х. Руденко. Захист місцевих природно-історичних святинь. — Київ: Київський еколого-культурний центр, 2003. С. 48.
  5. Лаури Вахтре. История Эстонской культуры. — Таллинн: Институт Яана Тыниссона., 1994. С. 73. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.