Естонська мова

Перші відомі спроби письмово зафіксувати естонську мову стосуються XIII ст. — Літопис Генриха Ливонського. Перша естонська книга «Катехізис» Вадрадта й Келя надрукована в Німеччині в 1525 році. Найдавніший естонський рукопис, що зберігся, — Кулламааський рукопис — містить переклад естонською трьох католицьких молитов — Pater noster, Ave Maria і Credo.

Сторінка з рукопису Хроніки Генриха Ливонського

Естонська граматика, видана в Ревалі (тепер Таллінн) 1637 року

Естонська мова вперше набула офіційного статусу й стала єдиною державною мовою Естонії в 1918 році зі здобуттям цією державою незалежности.

З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі й на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання й позбавлена можливостей розвитку термінології у сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній і деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим контролем із Москви[4].

Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу й відновленням незалежности 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна в Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу. Статус естонської мови визначає Конституція Естонії (Eesti Vabariigi põhiseadus, §6)[5] та Закон про мову (Keeleseadus)[6]. Державну політику в області розвитку естонської мови реалізує Інститут естонської мови (ест. Eesti Keele Instituut)[7], а в області захисту — Мовна інспекція (ест. Keeleinspekstsioon)[8].

Знання естонської мови на рівні мінімум B1 є обов’язковою умовою для отримання громадянства Естонії чи постійного дозволу на проживання[6].

   Північні говірки

   Південні говірки

У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північно-естонського й південно-естонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в 1-й половині XX ст. В естонській мові виділяють основні говірки, що різняться одна від одної:

• Північноестонська говірка:
  • Середньоестонська група діалектів: Центральний, Острівний та Східний діалекти;
  • Північноестонська група діалектів: Береговий та Алутагузеський діалекти;
• Південноестонські говірки:
  • Мулькський (мульгиський) діалект;
  • Тартуський діалект;
  • Виро.

Південноестонськими говірками (офіційна точка зору) чи мовами Виро й Сету (позиція громадських організацій[9]) володіють до 100 тис. людей[10]. В Естонії діють неприбуткові організації «Інститут Виру» (ест. Võru Instituut)[11] й «Інститут Сето» (ест. SA Seto Instituut)[12], які займаються збереженням і розвитком культур народів Виру й Сету.

Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.

Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти й мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді й Австралії.

Вивчення естонської доступне для громадян і резидентів країни як у школах, училищах та університетах, так і на спеціальних курсах (переважно для іноземців). Курси є як платними (у приватних мовних школах), так і безкоштовними. Реєстрація на безкоштовні мовні курси оголошується двічі на рік, причому попит значно перевищує кількість доступних місць[13]. Крім курсів, Фонд інтеграції (ест. Integratsiooni sihtasutus) через Доми естонської мови (ест. Eesti keele majad) створює інші можливості для безкоштовної практики естонської мови на різних рівнях — розмовні клуби, тандемне навчання, перегляд фільмів, клуби естонської мови й культури, тематичні воркшопи тощо[14].

У книжкових магазинах доступні різноманітні підручники естонської мови — як шкільні, так і для дорослих з англійською, російською і фінською основною мовою[15]. Крім того, для початкових рівнів (0-B1) доступні безкоштовні онлайн-курси — Keeleklikk (0-A2), Keeletee (A2-B1)[16] та Speakly (0-B1)[17].

В Естонії прийнято Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти[18]. Мовні іспити за рівнями від A2 до C1 відбуваються чотири рази на рік, є безкоштовними, причому в разі успішного іспиту людина може претендувати на компенсацію власних витрат на вивчення мови в розмірі не більше 320 евро за один іспит.

Основна стаття: Естонська абетка

Естонська абетка склалася на базі латинської, пристосованої до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.

Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах і власних іменах використовуються також латинські літери, що не ввійшли до складу естонської абетки. Найуживаніші серед них — Cc Čč Qq Ww Xx Yy.

Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) і балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) й інтернаціоналізми[19].

«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)

Джерело: Українська бібліотека

• Естонія
• Естонці
• Виро
• Граматика естонської мови
• Уральські мови

• Естонська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Естонська мова на сайті Ethnologue: Estonian. A macrolanguage of Estonia (англ.)
• Естонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Estonian (англ.)
• Естонська мова на сайті WALS Online: Language Estonian (англ.)