Видавнича фірма «Л. Ідзіковський»
Видавнича фірма «Л. Ідзіковський» — нотовидавнича фірма середини XIX — поч. XX ст. в Україні, яке існувало у Києві у 1858—1919 роках.
Загальні відомості
Засновано фірму було у Києві 1858—1859 р. Леоном Вікентійовичем Ідзіковським (1827—1865), після його смерті видавництво очолила дружина — Герсилія Гнатівна (уродж. Бухаревич; 1832—1917), а з 1883 р. до керівництва приєднався, а незабаром й очолив фірму, їх син Владислав Львович Ідзіковський (1864—1944).
Фірма «Л. Ідзіковський» видавала як книги, так і ноти, однак саме нотно-видавнича діяльність фірми є унікальною за величезною кількістю видань та за якістю нотного репертуару. Фірма видавала клавіри опер та оперет українських композиторів — М. Лисенка, К. Стеценка, П. Ніщинського, арії з вокально-сценічних творів композиторів світової класики, фортепіанні концерти, інструментальні ансамблі, різноманітні твори для окремих інструментів, камерно-вокальну музику, твори педагогічного репертуару, оригинальні записи та обробки народної музики, а також твори легких жанрів, у тому числі музику кабаре й кафешантанів.
Загальна кількість нотних видань фірми, за період її діяльності на теренах України (1858—1919) нараховує понад 7700 видань.
При видавництві у 1870 році було відкрито читальний зал, який з часом переріс у багату приватну бібліотеку. На 1914 рік фонди кригарні нараховували понад 173 тис. видань російською, українською, французькою, польською, англійською, німецькою мовами, бібліотека мала багатий відділ дитячої літератури й передплачувала у різні часи від 110 до 140 назв журналів.
Видавництво і книгарня «Леон Ідзіковський» містилася по вул. Хрещатик, 29 (в районі теперішньої станції метро «Хрещатик»), її штат складався з-понад 150 працівників, постійний штат працівників бібліотеки складався з 10 осіб.
Знаменита книгозбірня родини Ідзіковських була свого часу дуже популярною й справила великий позитивний вплив на киян, насамперед молодь, студентство. Розкішний читальний зал книгозбірні із скляною стелею міг одночасно вмістити майже 500 осіб.
Фактично бібліотека була й своєрідним літературно-музичним салоном, оскільки тут провадилися поетичні читання, літературні диспути, співали та грали модні виконавці.
Фірма мала два власних магазини у Києві — «Владислав Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 33/35) і «Леон Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 29).
1897 року при фірмі було засновано концертне бюро, що ним керувала Марія Львівна Ящевська, співачка, старша донька засновника фірми Леона Ідзіковського.
1911 р. видавничою фірмою «Л. Ідзіковський» було засновано постійну філію у Варшаві. Комісіонерів (власні й орендовані склади, магазини) фірма мала у багатьох великих містах, а саме: Вільно, Владивосток, Воронеж, Катеринослав, Москва, Одеса, Санкт-Петербург (з 1914 — Петроград), Ростов-на-Дону, Харків та ін.
Власної друкарні фірма не мала, поліграфічними базами видавництва були нотодрукарні К. Г. Редера у Лейпцігу, І. І. Чоколова в Києві та Г. М. Пуховича у Ростові-на-Дону.
Внаслідок революційної експропріації приватних підприємств, на території України, фірма «Л. Ідзіковський» припинила своє існування 1919 р. Після націоналізації київської фірми, видавництво «Л. Ідзіковський» продовжило роботу у Варшаві (1921—1944), а на базі фірми «Л. Ідзіковський» у Києві, було створено Київське відділення нотовидавничого сектору Державного Видавництва України.
Джерела
- Савченко І. Видавнича фірма «Леон Ідзіковський» (до 150-річчя заснування) // Бібліотечний вісник. — 2009. — № 3. — С. 49—58.