Видання

Вида́ння — документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення. Не плутати зі словом видання́: на виданні – у віці, коли вже можна виходити заміж (про дівчат).


Юридична особа, що здійснює підготовку і випуск видання, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб'єктами інших сфер економіки і культури, називається видавце́м.

Загальне поняття згідно ДСТУ 3017

Згідно з ДСТУ 3017:2015 видання — це твір (документ), який:[1][2]

  • пройшов редакційно-видавниче опрацювання;
  • відтворений друкуванням, тисненням або виготовлений електронним записом на будь-якому носієві чи іншим способом;
  • містить інформацію, призначену для поширення;
  • відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного й технічного виконання.

У цьому контексті під документом слід розуміти матеріальний об'єкт, що містить інформацію, яку створила людина з метою поширення в часі та просторі. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо-та відеокасетах), або таке, що мас супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим.

Слід розуміти що твір - результат (продукт) творчої діяльності людини, який має закінчений вигляд і втілений у будь-яку матеріальну форму.[2]

Основні види видань
  • за носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:
    • паперові (носій — папір, відтворення інформації — на папері);
    • електронні (носій — електронна пам'ять, відтворення інформації — на екрані);
  • за формою інформації:
    • знакові (текстові, нотні, брайлівські);
    • графічні (ілюстраційні, картографічні, креслярські);
    • аудіальні;
    • відео;
    • комбіновані (комбінації знакових, графічних, аудіальних, відео);
  • за цільовим призначенням:
    • офіційне видання — видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій;
    • наукове видання — видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам‘яток культури, історичних документів та літературних текстів;
    • науково-популярне видання — видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
    • науково-виробниче видання — видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій, щодо їх впровадження у практику;
    • виробничо-практичне видання — видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації;
    • нормативне виробничо-практичне видання — видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності;
    • виробничо-практичне видання для аматорів — видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
    • навчальне видання — видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі;
    • громадсько-політичне видання — видання твору громадсько-політичної тематики;
    • довідкове видання — видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання;
    • видання для організації дозвілля — видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень;
    • рекламне видання — видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об‘єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування;
    • літературно-художнє видання — видання твору художньої літератури
  • за повторюваністю:
    • одноразові: книжкові видання, аркушеві видання;
    • багаторазові (серійні): періодичні й неперіодичні;
  • за періодичністю:
    • неперіодичне видання;
    • серіальне видання;
    • періодичне видання;
    • продовжуване видання;
  • за конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):
    • аркушеві (несфальцьовані аркуші);
    • газетні (сфальцьовані аркуші);
    • книжко-журнальні (зшиті чи склеєні зошити);
  • за обсягом (паперові видання):
    • листівки (аркушеві видання обсягом від 1 до 4 с.);
    • брошури (книжкові видання обсягом від 4 до 48 с.);
    • книги (книжкові видання обсягом понад 48 с.);
  • за місцем розташування інформації (електронні, зокрема цифрові, видання):
    • на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані);
    • на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання).

Періодичність

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу.

  • Неперіодичне видання — виходить одноразово і продовження якого не передбачене. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.
  • Серіальне видання — виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими чи датованими випусками (томами) з постійною спільною назвою.
  • Періодичне видання — виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.
  • Продовжуване видання — виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими та (чи) датованими випусками, неповторюваними за змістом, однотипово оформленими, із спільною назвою..

Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є газета; журнал; бюлетень; календар.

Газета — це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Журнал або часопис — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово «бюлетень» походить від французького фр. bulletin, що первинно означало записку, аркуш.

Розрізняють такі види бюлетенів:

  • нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);
  • довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);
  • рекламний (реклама послуг, товарів, заходів для населення);
  • бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);
  • бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиць);
  • статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).

Календар — періодичне довідкове видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація.

Виділяють такі види календарів:

  • відривний (перекидний) календар — настінний (настільний) календар-щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;
  • табель-календар — аркушеве видання, на якому в формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями;
  • календар книжкового типу — календар-щорічник, який випускається у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними до певної тематики і призначений певним категоріям читачів;
  • календар знаменних дат — календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов‘язаних з певними пам‘ятними подіями та відомостями щодо цих подій.

Див. також

Примітки
  1. Видання. Основні види. Терміни та визначення. ДСТУ 3017—95. Архів оригіналу за 18 квітня 2011. Процитовано 21 липня 2011.
  2. ДСТУ 3017:2015 Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.