Видобуток урану в Намібії

Видобуток урану в Намібії має важливе значення для економіки країни. У 2011 році Намібія була одним з найбільших в світі виробників урану (займала четверте місце після Казахстану, Канади та Австралії)[1].

Уран є однією з шести корисних копалин, які були оголошені «стратегічними» урядом Намібії. З 2009 року нова ліцензія на розвідку не може бути надана без участі урядової гірничодобувної компанії[2].

Історія

Вперше родовище відкрито в 1928 році в пустелі Наміб Пітером Лу. Розвідка родовища йшла 30 років. В кінці 1950-х років компанія Anglo American досліджувала родовище, але незабаром, у 1966 році розробка була припинена[3]. Через десять років розробка відновилася. У 1980 році ООН провела збори по темі намібійського уранового родовища[4]. У 1999 році Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що рудник Рессінг — найбільший урановий рудник у світі[5][6]. У 2008 році видобуток урану у всій Африці збільшився на 16% порівняно з попереднім роком[7].

Примітки
  1. Merkel, Broder; Schipek, Mandy (28 жовтня 2011). The New Uranium Mining Boom: Challenge and Lessons Learned. Springer. с. xvi, 111–. ISBN 978-3-642-22121-7. Процитовано 30 травня 2012.
  2. Kufa, Leon (April 2016). Boom and Slump. The Mining Industry Has Seen it All. Mining Journal (Supplement to The Namibian). с. 9–11.
  3. International Atomic Energy Agency (17 червня 2008). Uranium 2007: Resources, Production and Demand. OECD Publishing. с. 256–. ISBN 978-92-64-04766-2. Процитовано 30 травня 2012.
  4. Eriksen, Tore Linné; Moorsom, Richard (1989). The Political Economy of Namibia: An Annotated Critical Bibliography. Nordic Africa Institute. с. 183–. ISBN 978-91-7106-297-0. Процитовано 29 травня 2012.
  5. International Atomic Energy Agency (21 вересня 1999). Environmental Activities in Uranium Mining and Milling: A Joint Report. OECD Publishing. с. 115. ISBN 978-92-64-17064-3. Процитовано 30 травня 2012.
  6. Santcross, Nick; Ballard, Sebastian; Baker, Gordon (2001). Namibia Handbook: The Travel Guide. Footprint Travel Guides. с. 355–. ISBN 978-1-900949-91-0. Процитовано 29 травня 2012.
  7. Geological Survey (U.S.) (24 жовтня 2010). Minerals Yearbook, 2008, V. 3, Area Reports, International, Africa and the Middle East. Government Printing Office. с. 1. ISBN 978-1-4113-2965-2. Процитовано 30 травня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.