Виноградний провулок (Житомир)

Основна частина провулку протяжністю 200 м бере свій початок з вулиці Івана Мазепи, прямує у північно-східному напрямку та завершується Квітковим провулком. Має відгалуження довжиною 50 м, що завершується кутком. Забудова — садибна житлова, що почала формуватися на початку XX ст. та сформувалась до кін. 1960-х років.

Історична назва провулку — провулок Казімірського — походить від прізвища домовласника.[1] Вперше провулок показаний на плані 1915 року. Тривалий час провулок був значно коротшим та завершувався кутком. Саме таким провулок показаний на мапах 1931, 1941 — 1942 рр. з назвою провулок Казімірського (або Казімірський). У наступні десятиріччя після Другої світової, забудова провулку продовжилася у північно-східному напрямку. На плані 1961 року провулок має трасу і забудову, аналогічні нинішнім та завершується з'єднанням з Квітковим провулком. На цей же план нанесене відгалуження, що до 1957 року називалось Виноградний проїзд[1].

1. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань».
2. Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.

1. Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-084-X.