Високогірна тундра внутрішніх районів

Високогірна тундра внутрішніх районів (англ. Interior Yukon-Alaska alpine tundra) — північноамериканський континентальний екорегіон тундри, що виділяється Світовим фондом дикої природи.

Високогірна тундра внутрішніх районів

Національний заповідник Стіз
Екозона Неарктика
Біом Тундра
Площа 233172
Країни США, Канада

Екорегіон позначено зеленим

Розташування та опис

Високогірна тундра внутрішніх районів займає південь Центрального Юкону, схід Центральної Аляски і кілька ізольованих областей на Алясці.

Екорегіон розташовано між Аляскинським хребтом на півдні та хребтом Брукс на півночі. Екорегіон покриває гори Кускоквім на заході, гори Рей на північ від Танани та гори Філіпа Сміта (південний відрог хребта Брукс), а також Білі гори (Аляска), що проходять по дузі на північ і на схід від Фербенкса. У сукупності ця фізико-географічна провінція відома як Юкон-Танана, геологічно террейн Юкон-Танана.

Долини між цими хребтами належать до екорегіону «Внутрішня Аляско-Юконська низовина тайга» з річкою Юкон на півночі та річкою Танана на півдні. Середня висота становить 837 м, найвища — 2745 м. [1]

Клімат

Клімат екорегіону — тундри (класифікація кліматів Кеппена ET), у якому щонайменше один місяць має середню температуру, достатньо високу, щоб танув сніг (0 °C), але жодного місяця з середньою температура вище 10 °C. [2][3] Ця територія зазнає ефект дощової тіні, через Аляскинський хребтом з півдня, що перехоплює вологу з Аляскинської затоки. Середня річна кількість опадів у Фербенксі становить 287 мм/рік; кількість опадів у горах може досягати 600 мм/рік. Вічна мерзлота зустрічається на великих висотах і на півночі екорегіону. [4]

Флора і фауна

Найпоширенішими деревами є ялина біла (Picea glauca) і ялина чорна (Picea mariana).

Серед ссавців варто відзначити: карибу (Rangifer tarandus), бурого ведмедя (Ursus arctos), ведмедя барибала (Ursus americanus), барана Далля (Ovis dalli), лося (Alces alces), бобра (Castor canadensis), лисицю (Vulpes vulpes fulva), вовка (Canis lupus) і зайця.[4]

Заповідники

Понад 17 % екорегіону офіційно охороняються.[1] За оцінками, близько 85 % екорегіону залишається незайманним. [5] До заповідних територій належать:

  • Юкон — Чарлі-Ріверз
  • Державна зона відпочинку річки Чена
  • Національний заповідник Стіз
  • Національна зона відпочинку Білі гори

Примітки
  1. Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 1 серпня 2020.(англ.)
  2. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.(англ.)
  3. Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). The Encyclopedia of Earth. Процитовано 28 серпня 2020.
  5. Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 21 березня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.