Висотно-компенсуючий костюм

Висо́тно-компенсу́ючий костю́м (ВКК) — індивідуальне спорядження льотчика для протидії низькому барометричному тиску у випадку розгерметизації кабіни на значних висотах. (Див. також Висотна хвороба та Лінія Армстронга)

Льотчик-випробувач Дж. А. Вокер поряд з Bell X-1

Принцип дії — механічне стискання з питомим тиском, рівним тиску газу у легенях.

Складається з:

Починаючи з 1971 року (коли через розгерметизацію загинув екіпаж «Союзу-11») штатно застосовується екіпажами космічних кораблів класу «Союз». Займає у кабіні СА (спускного апарату) місця набагато менше, ніж повноцінний гермоскафандр, але на обмежений час може замінити його.

Конструкція

Висотно-компенсуючий костюм є комбінезоном з рукавицями та шкарпетками, котрий щільно підганяється під фігуру льотчика шнурівкою, надягається та знімається за допомогою застібок типу «блискавка» та виготовляється з малорозтяжної, газопроникної (для покращення природної вентиляції костюму) тканини. Рівномірний, рівний тиску кисню у легенях, тиск на всю поверхню тіла людини забезпечується подаванням кисню під тиском у натяжні пристрої — пневмотрубки, розташовані у боковинах рукавів, холош та по спинці ВКК, та в дихально-компенсуючу камеру (так званий черевний компенсатор, розміщений під оболонкою комбінезона в районі грудної порожнини та живота і з'єднаний з системою дихання). Пневмотрубки збільшуються у діаметрі під час подавання до них тиску, натягують зав'язки, котрі стягують оболонку комбінезона та створюють механічний тиск на тіло.[1]

Галерея

У сучасній авіації застосовується комбінація ВКК та МРК (морського рятувального костюму), під індексом ВМСК.

Див. також

Примітки
  1. 15.2.3. Системы индивидуального жизнеобеспечения.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.