Владиченко Іван Максимович

Народився в селянській родині.

З серпня 1941 по 1945 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив механіком телеграфної станції штабної роти 13-го окремого гвардійського батальйону зв'язку 2-го гвардійського стрілецького корпусу на Калінінському та 1-му Прибалтійському фронтах.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1951 роках — студент Донецького індустріального інституту імені Хрущова.

У 1951—1952 роках — помічник начальника дільниці, начальник дільниці на шахтах тресту «Чистяковантрацит» Сталінської області.

У 1952—1953 роках — 2-й секретар Чистяковського міського комітету КПУ Сталінської області.

У 1953—1959 роках — 1-й секретар Сніжнянського районного комітету КПУ Сталінської області.

У листопаді 1959 — листопаді 1964 року — голова ЦК профспілки робітників вугільної промисловості.

У листопаді 1964 — травні 1981 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

У травні — липні 1981 року — голова Комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при РМ СРСР. У липні 1981 — червні 1989 року — голова Державного комітету СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

• орден Жовтневої Революції
• чотири ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Вітчизняної війни І-го ст.
• медаль «За відвагу» (27.10.1944)
• медалі
• знак «Шахтарська слава» трьох ступенів

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг.: Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин — М., 1999 (рос.)
• Владыченко Иван Максимович (рос.)
• Поздравление с юбилеем Владыченко Ивана Максимовича (рос.)