Внутрішній затульний м'яз

Внутрішній затульний м'яз[1] (лат. musculus obturatorius internus) м'яз внутрішньої групи м'язів таза.

Внутрішній затульний м'яз

Внутрішній затульний м'яз з навколишніми м'язами

Фронтальний розріз передньої частина таза, через лобкову дугу. Обабіч внутрішні затульні м'язи.
Латинська назва Musculus obturatorius internus
Починається від Сіднично-лобкова гілка тазової кістки, затульний отвір
Кріпиться до Вертлюгова ямка стегнової кістки
Дія Відводить і латерально обертає розігнуту кульшу, відводить зігнуте стегно, стабілізує кульшу під час ходіння

Являє собою сплощений м'яз, пучки якого спрямовані дещо віялоподібно. Широкою своєю частиною м'яз бере початок від внутрішньої поверхні тазової кістки в ділянці затульної мембрани і від її внутрішньої поверхні. Невелика щілина між пучками м'яза і затульною борозною лобкової кістки перетворюється в затульний канал (canalis obturatorius), через який проходять судини і нерв. Потім м'язові пучки, конвергуючи, прямують назовні і, перегнувшись майже під прямим кутом через малу сідничну вирізку, залишають порожнину таза через малий сідничний отвір, прикріплюючись коротким потужним сухожилком у ділянці вертлюгової ямки стегнової кістки[2].

Топографічно внутрішній затульний м'яз ділять на дві частини: велику, до виходу з порожнини таза, внутрішньотазову, і меншу сухожильну, що лежить під великим сідничним м'язом, позатазову[2].

Функція

Обертає стегно дозовні[3].

Примітки

  1. Черкасов В. Г. та ін. М'язи нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 83.
  2. Р. Д. Синельников, Я. Р. Синельников. Мышцы таза // Атлас анатомии человека. — 2-е. — М.: : Медицина, 1996. — Т. 1. — С. 285—286. — 10000 прим. — ISBN 5-225-02721-0.
  3. М. Г. Привес, Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович. Мышцы стопы // Анатомия человека. — 11-е издание. — СПб.: : Гиппократ, 1998. — С. 209. — ISBN 5-8232-0192-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.